Диво перемоги надії та справжнього кохання в повісті-казці “Пурпурові вітрила”

Схожі твори:

1. Віра у силу надії та справжнього кохання у повісті-казці Олександра Гріна “Пурпурові вітрила” Більшість письменників у творах спираються на власний життєвий досвід, що зумовлює їхнє світосприйняття. З огляду на біографію письменника Олександра Гріна, сповнену поневірянь і бідності, його творчість здається чимось дивним. Загадковим, романтичним і чарівним постає в його зображенні світ. Тяжка дійсність не вбила мрії про світле і прекрасне. Грін завжди сподівався, що несподіване щастя прийде попри […]...
2. Віра в силу надії та справжнього кохання (за повістю-казкою О. Гріна “Пурпурові вітрила”) І. Тяжке життя письменника і мрія про світле і прекрасне (поневіряння, бідність письменника, тяжка хвороба, завжди без грошей, без домівки; романтичний, чарівний світ у творах, віра у прийдешність несподіваного щастя). ІІ. “Пурпурові вітрила” – казка про любов до життя, про віру в людей і всеперемагаючу силу надії, що здатна творити дива. 1. Провідні теми повісті […]...
3. Чудо перемоги романтичної мрії над законами буденного світу (за феєрією О. Гріна “Пурпурові вітрила”) Людина сама створює власне життя – з реального та мрії, із бажаного та випадкового. Це її спілкування з навколишнім: або бажання бути таким, як усі, або сліпе підпорядкування законам буття та суспільства, або сміливість стати “білою вороною”, знайти свій шлях. Це модель власного життя – обрання заняття, погляд на майбутню сім’ю, навіть омріяний образ коханого. […]...
4. Символічний зміст назви повісті О. Гріна “Пурпурові вітрила” “Коли фарби життя блякнуть, я беру Гріна. Відкриваю його на будь-якій сторінці, так навесні протирають скло в будинку. Усе стає світлим, яскравим, усе знову таємниче хвилює, як у дитинстві. Грін – один з небагатьох, кого варто мати в похідній аптечці проти ожиріння серця й утоми. З ним можна їхати в Арктику і на цілину, йти […]...
5. Співіснування романтичного й обивательського у повісті «Пурпурові вітрила» Сьогоднішнє життя не балує нас романтикою, чимось піднесеним. Ми задихаємося й нікчемніємо у буденних турботах і, раптом усвідомлюючи це, підводимо очі до неба й немовби підносимося. Але вистачає нас ненадовго: буденщина має властивість затягувати. І все рідше й рідше задивляєшся в блакитну височінь чи на яскраві зірки. І доводиться самого себе струсити, інакше ризикуєш остаточно […]...
6. Короткий виклад сюжету повісті “Червоні вітрила”. Передбачення Лонгрен прослужив матросом на кораблі “Оріон” більше десяти років. Службу свою він любив, але одного разу йому довелося її залишити. Зазвичай, коли Лонгрен повертався з плавання, його дружина, Мері, побачивши здалеку чоловіка, бігла до нього “до втрати дихання”. Але цього разу Лонгрен не побачив своєї Мері: будинки чекало його тільки маленька істота в ліжечку. В […]...
7. Сила великого і справжнього мистецтва в казці «Соловей» Ганс Християн Андерсен справедливо вважається «королем казки». Письменник, як справжній чарівник, проникав у душу дитини, дорослого, простого садівника і пихатого пана, придворного вельможі чи імператора. Він намагався знайти в кожній людині щось добре. Великий казкар вважав, що справжнє мистецтво здатне створити диво, зробити людину кращою, як це сталося з імператором у казці «Соловей». Після співу […]...
8. Ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності в баладі Шевченка “Тополя” Що таке кохання і що таке справжнє кохання? А що таке закоханість? Спробуємо відповісти на ці питання, спираючись на баладу Т. Г. Шевченка “Тополя”. Нагадаємо її короткий зміст: дівчина покохала козака, якийсь час з ним зустрічалася. Далі він її залишив, обіцяв повернутися. Минуло кілька років, а дівчина все чекає. Мати збирається її видавати за іншого. […]...
9. Київське диво, або Як написати твір за романом Павла Загребельного “Диво” Ви знаєте, що кожного дня в світі відбувається якесь “диво”: то “Титанік” затоне, то щезнуть у Бермудському трикутнику кораблі, то літак ні з того, зі з сього підірветься, то снігова людина з’явиться зеред очима… Словом, не світ, а Країна Чудес. Та не тільки у наш час відбуваються дива. Чи не диво, наприклад, те, що під […]...
10. Мрія – могутня сила, що творить Твір по повісті-феєрії А. Гріна “Червоні вітрила”. Стародавні греки говьрили, що бажання вже саме по собі творить. Сила бажання, мрії здатні перевернути життя й змінити людини. Олександр Грін силою своєї мрії створив цілий мир, у якому живуть відважні, щиросерді чоловіки, поетичні й прекрасні жінки, де в моря коштують міста із чудесними іменами – Лисиці, Зурбаган. […]...
11. Романтична повість-казка про піднесену любов Я зрозумів одну нехитру істину. Вона в тому, щоб робити чудеса своїми руками. О. Грін “Казка потрібна не тільки дітям, але й дорослим”, – писав Костянтин Паустовський. Саме таку казку склав О. Грін, шукач чудесного, що марить морем і вітрилами, людина, про яку з перших кроків у літературі складалися легенди. Він написав феєрію-казку про те, […]...
12. Гротескові персонажі у повісті-казці Е. Т. А. Гофмана “Крихітна Цахес…” Німецький письменник-романтик Ернест Теодор Амадей Гофман назвав свою казку про Крихітку Цахеса “невибагливим жартом, легко начерканим задля ско – роминущого розважання”. Та читачі усього світу “розважаються”, із цікавістю чи­таючи. її уже два століття! Коли починаєш читати казки Гофмана, навіть і не здогадуєшся, що зіткнешся з іронічним зображенням героїв. Іронія звучить в ав­торській мові Гофмана, який […]...
13. Образ Сивоока у романі П. Загребельного “Диво” Історичний роман Павла Загребельного “Диво” розпочинається зі слів Б. Брехта: Хто звів семибранні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі і тягали каміння? Звичайно, ні! Не фараони будували піраміди, не імператори прокладали рим­ські водопроводи і зводили будівлі дивовижної краси. Не Ярослав Мудрий збуду­вав Софію Київську, яка простояла на Дніпровських пагорбах майже […]...
14. Ідея незнищенності кохання в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський – справжня перлина української класичної літератури, письменник, який приніс у нашу літературу потужний струмінь світових тем і образів, разом зі своїми однодумцям” вивів її з теренів суто “селянської” тематики на глибоко психологічні простори вивчення людської особистості та сенсу людського буття загалом. Повість “Тіні забутих предків” – твір глибоко сокровенний, написаний вже не в […]...
15. Потворне і прекрасне у повісті-казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” Великий німецький романтик Гофман розглядав свою долю як частку загальної долі “маленьких людей”, що стояли на порозі подвійного буття: між мізерними справами і великими ілюзіями. Порятунок від духовно обмеженого, порожнього, сірого життя автор знаходить у романтичних мріях, у мистецтві, що є суверенною частиною людського духу. У казці-новелі “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” дійсність постає в […]...
16. Примарне і прекрасне у повісті-казці Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” Великий німецький романтик Е. Гофман розкриває у своїх творах ілюзорність і примарність світу, в якому можна знайти порятунок від бездуховності, сірості та порожнечі лише за допомогою сили мистецтва, романтичних уявлень і створення великих і світлих ілюзій. У казці-новелі “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” зображена брехлива велич правлячої верхівки. Це лялькова держава, де все схоже на […]...
17. Містичне у повісті-казці Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” Відомий німецький письменник – романтик, художник, музикант Ернст Теодор Амадей Гофман написав багато оповідань і повістей, в яких фантастичне поєднується з реальністю настільки міцно, що складно визначити межу. Фантастичне у творах Гофмана настільки притягує і зачаровує, що починаєш сприймати розказане, як реально існуюче. Одним із таких творів є повість-казка “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер”. Письменник […]...
18. Фантастика і реальність у повісті-казці Е. Т. Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” Навіть той, хто прочитав бодай один з творів Е. Гофмана, відразу міг би вказати на одну особливість. Це дивовижне поєднання фантастики і дійсності. У новелі-казці “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” знайшли відображення і протиставлення два світи – ілюзорний і реальний, і протиставлення романтичного й буденного, і протиставлення добра й зла в обох світах. Для чого […]...
19. Містична атмосфера у повісті-казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” Видатний німецький письменник – романтик, художник, музикант Ернст Теодор Амадей Гофман створив чимало оповідань і повістей. Живописність і музикальність його прози, романтична іронія, химерна вигадка і переконливо реальне в описах його фантазій беруть за душу і сучасного читача. Сам Гофман, наприклад, розглядав своє оповідання “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” як щось значно більше, ніж гра […]...
20. До перемоги Від світанку до вечора, від вечора до світанку летять стріли каленїї, гримлять шаблі об шоломи, тріщать списи гартовані серед землі половецької. Чорна земля поорана чобітьми та копитами, кров’ю була политая, тілом людським засіяна й тугою обвіяна. Ой, тужитиме земля наша! Дві хмари стріл зустрілися. Стріли гострі, їдкі та кусливі, як ті змії. Коли яка попаде […]...
21. Надії і розчарування Володимира Самійленка Володимир Самійленко почав писати дуже рано. Навчаючись у Полтавській гімназії, він віршує російською мовою, але ближче познайомившись із творчістю Шевченка, захоплюється українською літературою і переходить на українську мову. Це сталося в часи, коли рідна мова в царській Росії зазнавала величезних утисків, і тому рішучий крок молодого поета можна сприймати як намагання стати на нелегкий і […]...
22. Обмануті надії Перші місяці у Ставрополі вона ще за Інерцією працює, виконуючи свої зобов’язання перед “Русскоіі газетой”,- перекладає і пересилає окремими розділами “Юного капітана” Жюля Берна і “Пригоди Гумфрі Діота” Джеймса Грінвуда. Ало у зв’язку із закриттям газети на 163-му номері публікація обох романів раптово припиняється. Лист до редактора, що зберігся від того часу (червень 1878 року), […]...
23. Ідейно-художнє значення часової дволлановості у романі П. Загребельного “Диво” І. “Диво” П. Загребельного – роман у двох часових просторах. (Дія роману, за задумом автора, відбувається у двох часових просторах, між якими пролягло майже тисячоліття. А оскільки центральний образ твору – Софія Київська, то письменник тісно переплітає період будівництва храму і події середини XX століття, коли храм опинився на межі знищення, і в першому, і […]...
24. Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” Головний герой цієї соціально-психологічної повісті – Євген Рафалович. Він адвокат у невеликому містечку, у якому живе його, колишній репетитор Стальський. Колись, у юності, він (Євген) зустрів панночку на балу, яку потім покохав. Вони не обмінялися адресами і далі Євген нічого про неї не знав. Але йому пощастило зустріти її знову, вона брала уроки музики. Туди […]...
25. Проблема кохання та сімейного щастя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Хто з нас не мріє про щасливе кохання, міцну родину, тихе сімейне щастя? І це не тільки бажання, але необхідність для людини. Щастя – в коханні. Це питання хвилювало та хвилює багатьох письменників. Проблему кохання і сімейного щастя у повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький змалював дуже яскраво. Варто лише порівняти закохані пари: Карпо – Мотря […]...
26. Ідея невмирущості творчого начала в людині (за романом П. Загребельного “Диво”) Народу геній, що не вмер, не вмре… М Рильський Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”: “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і нараз зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли […]...
27. Твір на тему: “Потворність видима й невидима у повісті-казці Гофмана “Крихітка Цахес” Головною дійовою особою казки-повісті Гофмана є її однойменний герой Крихітка Цахес. Його образ – одна з найкращих ілюстрацій потворності – як внутрішньої, так і зовнішньої. Але не варто обмежуватися лише головним героєм повісті, адже все те, що його оточувало, теж далеко не було красивим і прекрасним, особливо якщо говорити про його внутрішню складову. Варто почати […]...
28. Зображення безкорисного почуття кохання у повісті Олександра Купріна “Гранатовий браслет” О. І. Купрін – один з останніх представників критичного реалізму в російській літературі. Головними особливостями творчості цього письменника є психологізм та реалістичне зображення побуту. Для нього характерна цікавість до “пересічної”, “інтимної”, “побутової” психології, у зображенні якої О. І. Купрін досяг надзвичайно високої художньої майстерності, що забезпечила йому видатне місце серед російських письменників кінця ХІХ – […]...
29. Вічні теми життя і кохання і повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” І. “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання (ненадумана, природна, чиста, щира, прекрасна; поєднання української міфології з реальним життям). ІІ. Життя є щастям, якщо є любов. 1. Головний герой твору Іван Палійчук (потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань, вважав, що в світі панує нечиста сила, править злий дух, в лісах блукає веселий чугайстер, але в […]...
30. Зв’язок релігії та естетики у романі П. Загребельного “Диво” Півтори тисячі років стоїть на древніх пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. Її древні архітектурні споруди чарують своєю неповторною красою. Такою прекрасною пам’яткою є золотоверхий Софіївський собор. Його не могли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо це не просто архітектурна споруда, а витвір людської душі, розуму і натхнення. […]...
31. Особливості зображення внутрішнього світу людини в повісті Марселя Пруста “Кохання Сванна” У літературі XX ст. одним з найвидатніших письменників-модерністів вважається Марсель Пруст. Найбільш відомим твором французького дослідника людської душі й почуттів став роман “У пошуках утраченого часу”. Автор створює епопею внутрішнього світу людини, свідомість якої складається з душевних рухів та особистих вражень. Увага письменника зосереджується не на відображенні реальних подій, а на звуках, кольорах, запахах – […]...
32. Ствердження в казках ідеї перемоги добра над злом Життя завжди до людей було жорстоким. Люди мали численних ворогів у навколишньому світі – від непомітних оку мікробів до страшних первісних звірів. Та й самі ворогували між собою. Кажуть, що за всю історію людства було тільки 19 років, коли ніхто ніде не бився. Мабуть, жити в такому світі було нелегко і не хотілося. Проте люди […]...
33. Мої враження від роману «Диво» Близько тисячі років на кручах біля Дніпра у стародавньому місті Києві підноситься величний Софійський собор. Древню священну споруду не могли знищити завойовники; вона протистояла злу на цій землі, вона осявала своїм духовним світлом життя наших предків, осяює наше життя, буде світити нашим нащадкам є щось містичне, таємниче, незбагненне у цьому нерозривному в часі духовному світлі. […]...
34. Ідейно-художнє значення часової двоплановості в романі «Диво» Роман П. Загребельного «Диво» з’явився на хвилі широкого письменницького зацікавлення проблемами історичної пам’яті, осмислення зв’язку часів, морально-етичного досвіду минулого. Автор звернувся до далекої історії – епохи Київської Русі (X – XI ст.), показавши її через велич і трагедію митця з народу – Сивоока. Роман починається словами Б. Брехта, що звеличують безіменних народних творців: Хто звів […]...
35. Промова до Дня Перемоги, вірш про ветеранів Напередодні Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні згадаємо своїх дідусів та їхніх товарищів – ветеранів, що здобували для нас, своїх нащадків, можливість жити у вільному світі. Нехай ті страшні дні вже так далеко від нас, але вони були, це наша історія, це фундамент нашого сучасного життя. Нам важко уявити, через що довелося пройти мільйонам людей, […]...
36. Обpаз Софії Київської символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич укpаїнського наpоду, як його мудpість і сила, талант і слава, як символ духовного єднання […]...
37. Роман «Диво» – історична правда та художній вимисел Романи Павла Загребельного на історичні теми відтворюють нам те тло епохи, в якій відбуваються події. Читаючи «Диво», ми ніби переносимося у часи тисячолітньої давності – Київську Русь. Отже, твір – про далеку історію, коли на зміну язичництву приходить інша віра – християнство. Ми стаємо свідками цього конфлікту. Автор подав ідею, яка була колись, яка віками […]...
38. Ствердження в образі Андрія Соколова перемоги людяності та відповідальності за долю Батьківщини (за повістю Михайла Шолохова “Доля людини”) “Доля людини” – роздуми автора над людською долею в зв’язку з трагічними подіями, війною, що була тяжким випробуванням в житті цілого народу. З цією мстою Шолохов добирає епізоди, що краще за інші дозволяють зрозуміти цю проблему. Чи витримає Андрій Соколов, головний герой твору, важкі втрати, чи збереже віру в житія іі людей, чи пройде він […]...
39. Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Понад тридцять років ішов Сивоок гірким шляхом до пізнання майстерності. Він відкрив для себе найголовніше: “Що є мистецтво?” Це могутній голос народу, що лунає з уст умільців. “Я – сопілка в устах мого народу”, – говорить Сивоок. Довгі поневіряння у візантійському полоні завершилися для Сивоока усвідомленням протиріч між бідними і багатими. Тому до нього на […]...
40. Возвеличення кохання у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Кохання… Це дивовижне почуття завжди хвилювало людей, кликало на подвиги в ім’я коханого чи коханої. Тому й не дивно, що видатний український письменник, майстер психологічних новел, береться за перо, щоб написати історію одного кохання, кохання гуцульських Ромео та Джульєтти. Іван Палійчук і Марічка Гутенюк – діти природи з вічною і вірною любов’ю до гір, “близьких […]...