Багато цікавих історичних пам’яток знаходиться в столиці України Києві. Особливе місце серед них належить Золотим воротам, збудованим у 1037 році за часів правління Ярослава Мудрого. Майже два століття ця споруда мала не тільки оборонне
Сонце котиться на спочинок. Мрійливими стають береги. Принишкли верболози й комиші. Задрімала далечінь. Зрідка крякне десь крижень, закахкає дика качка чи обізветься в лунній тиші деркач. Червонясті заграви освітили небокрай, тихі заплави. Довгоногий чорногуз
Непомітно промайнуло безтурботне спекотне літо, і вересень став повноправним господарем в лісах, полях, на річках і озерах. Рано вранці вже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригріває, нагадуючи про літо. Відпочивають після тривалої важкої
Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко. Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати
Ми з Тетянкою давні подруги і частенько відвідуємо одна одну. Мені подобається бувати в неї вдома, бо там спокійно і затишно. Кімната моєї подруги приваблює скромністю умеблювання і охайністю. Біля вікна стоїть письмовий стіл
Ліс на великій віддалі здавався довгою, темною смугою. А коли в’їхали на лижах, роздивилися, то побачили його іншим. У лісі дерева стояли в снігу, наче закутані у великі білі простирадла. В окремих дерев багато
Якось у бабусиній скриньці мою увагу привернули два разки – червоний і білий. Бабуся взяла ці разки, приміряла мені і розповіла дуже цікаву історію. Ще на початку минулого століття в українському селі не було
Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки – ось,ось виткнуться листочки. Все в природі оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко покликало в гості ранню весну. Попливли у небесній височині білосніжні хмарки.
Вкриваються багрянцем клен. Він стоїть на узліссі, замріяний» ніби сумує, що надійшов жовтень. Іноді тихо зронить вирізьблений свій лист, А налетить вітер – і почне безжалісно зривати осінню красу зануреного клена. А як ніжно
Кажуть, що обличчя – дзеркало душі людини. І це справді так. Я переконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він звичайний хлопець. Обличчя