За народним календарем починається 21 червня. Влітку дні найдовші, а ночі найкоротші. Часто в Україні випадають густі роси, покриваючи землю і рослинність. Часто надходять бурі із зливами і громами, Інколи випадає град, вибиваючи збіжжя
Море… Я дуже люблю море. Воно ніколи не буває одноманітним, нецікавим, бо щодня, навіть щохвилини воно різне. Таємниче, мінливе, неосяжне – воно хвилює душу, не залишає байдужим серце. Одного дня воно тихе й спокійне,
Найдорожчою людиною для мене є мати. Вона найкраща в світі! Навіть не уявляю нашої сім’ї без неї, без тепла її рук, лагідного погляду карих очей. Її щирість та доброта відчуваються на кожному кроці. Мама
Сьогодні наш клас був на екскурсії у шкільному музеї «Українська світлиця». З першої ж хвилини на нас війнуло історією, побутом українців і тією любов’ю, з якою зібрано кожний експонат. Праворуч від вхідних дверей знаходиться
Якщо людина досить розумна, то вона час від часу займається самовихованням. Читає книжки, розмовляє з дорослими, радиться, аналізує свої вчинки. І часто обирає когось більш ідеального, ніж вона сама і намагається бути схожим на
Люблю горобців. Вони гніздяться біля людських осель. Веселе цвірінькання цих сміливих і розумних розбишак доноситься з-під стріхи над моїм вікном. У горобців міцний конічний дзьоб, короткі крила, довгий хвіст. Маленькі швидкі очі сіренької задиркуватої
Місто мого життя – Харків. Тут я народилася, виросла, тут живуть мої знайомі, друзі. У цьому місті я люблю все. Його будинки, вулиці, затишні куточки на лоні природи: лісопарк, парк Горького чи Шевченка. Місто
Біля входу до саду імені Т.Г. Шевченка у Харкові височіє велична постать Кобзаря. Навколо пам’ятника – розкішна клумба з яскравими квітами, серед яких любі серцю Тараса чорнобривці та мальви. Монумент було споруджено у 1935
Одразу за селом, в оточенні густого сосняку, розкинувся ставок. Він невеличкий, але надзвичайно чистий і прохолодний. Коли світить сонце, у ньому відбиваються тисячі сонячних блискіток, аж сліпнуть очі. Одинокі верби, що стоять поблизу, купають
Неможливо відвести погляд від різнобарвного вбрання дерев під час неперевершеної малярки-осені. Вийдеш в один із останніх кришталевих днів у цю неповторну живу майстерню і мимохіть стишуєш ходу перед вершинними витворами природи. Бо хто може