Стельмах М
Коли видатний письменник дивиться на небо, він, мабуть щось хоче побачити там? Ні, він згадує своє дитинство, і вже перед нами стоїть маленький хлопчик Михайлик, який народився в мальовничій місцевості на Вінниччині. Згадується матуся,
Степами турки ї татари На конях мчать, мов чорні хмари, І згаром дихає земля – Навкруг пожари, як петля… Так починається легенда М. Стельмаха «Мак цвіте». Читачеві здасться, що він справді бачить дівчину, котра
Михайло Стельмах – самобутній талант. Його творчість відзначається вмінням тонко проникати в психологію людини. Це зумовлено ще й тим, що М. Стельмах був учителем-словесником, тому з такою правдивістю змальовані в його творах діти. Михайлик
Серед багатьох творів Михайла Стельмаха окремо стоять дві повісті – «Гуси-лебеді летять», «Щедрий вечір». Автобіографічні за своїм змістом, вони передають ту атмосферу, в якій зростав і формувався маленький Михайлик, розкривають таємниці його дитячих переживань
Закінчивши 1961 року трилогію «Хліб і сіль», «Кров людська – не водиця», «Велика рідня», Михайло Стельмах продовжує розробляти тему величі народного духу, безсмертя народної правди, що перемагає і в війні, і в післявоєнному важкому
У повісті «Щедрий вечір» Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке припало на роки революції та громадянської війни. З героями цього твору ми познайомилися, коли читали повість «Гуси-лебеді летять» і дивилися на навколишній світ
Михайло Стельмах. Цікавий, самобутній талант. Один з найвидатніших художників слова. Одночасно – поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. Жанровий і тематичний діапазон його творчості досить широкий, художня палітра на диво різнобарвна,
Михайло Стельмах – цікавий самобутній талант, один з видатних художників слова. Одночасно – поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. Жанровий і тематичний діапазон його творчості досить широкий, художня палітра на диво
Мені подобаються твори Михайла Стельмаха своєю масштабністю, ліричністю, життєстверджуючим пафосом. Герої одного з них – роману «Чотири броди» – особливо запам’яталися своєю душевною красою, щирістю. Це Данило Бондаренко, Стах Артеменко, брати-близнюки Гримичі, Мирослава та