Егри і турги
Було ж таке… Жив собі за давніх часів молодик на ім’я Тугри. Все його майно складалося з коня. Одного дня Тугри, шукаючи, де б його заробити, рушив верхи на коні до міста. У дорозі
Моя сім’я
Моя сім’я – це батьки і старший брат. Моя мама – інженер – технолог, її відповідальний і грамотний підхід до роботи ніколи не заважав повною мірою приділяти увагу нам, дітям. Вона завжди чуйна і
За показаннями свідка… (За поезією В. Стуса)
Ким усе-таки він був: учасником подій, жертвою подій чи свідком подій? Швидше учасником і свідком, але ж ніяк не жертвою. Просто не хочеться називати геніального поета жертвою бодай наймогутнішого з тоталітарних режимів. У Василя
Люди, з яких я беру приклад
Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою навколишнього світу і відкривати цей світ для себе. Водночас приходить
“Вірші про Прекрасну Даму” загальна характеристика
Цілком виразне уявлення про ранній ліриці Блоку дадуть, на наш погляд, вірші “Я чекаю призову, шукаю відповіді…”, “Сутінки, сутінки весняні…”, “Вірю в Сонце Завіту…”, “Я, отрок, запалюю свічки…”, “Заходжу я в темні храми… “,”
Герої роману “Війна і Мир” справжні і вигадані
Для того, щоб навчитися жити в злагоді з природою, треба відчувати себе частиною всього живого на Землі, тобто не завдавати шкоди тваринам (і домашнім, і тим, які зустрінуться на вулиці), не розводити вогнища у
Любов до природи в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні
Доля талановитого, гордого і чесного гумориста Остапа Вишні була трагічною. Він потрапив під страшний прес сталінського беззаконня і на десять років був засланий у північні концтабори. Зберігся табірний щоденник. Ознайомлення з цим документом дає
Як зацвітає верба навесні
Коли розтанули сніги і скресла крига, хочеться піти до річки, помилуватися природою. Перші дерева, що прокинулись від зимового сну – верби. На гнучких блискучих гілочках розкрились лусочки бруньок і з’явились котики. Вони пухнасті і
Як тебе ке любити, Києве мій
Коли вперше приїздиш до Києва, тебе охоплює дивне почуття. Ніби все це Ти вже бачив, уже пив це солодке п’янке повітря, напоєне пахощами каштанових свічечок. Це почуття синовнє – чисте і радісне. А ще
Барви українського слова
Рідне слово – таке ніжне, барвисте, найдорожче. Воно хвилює серце, бо мова українська – це невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна, багата. Коли чуєш українську мову, здається, що це співають лісові