Кривавий жовтень 1917 року та братовбивча війна відкинула багатьох українців далеко за межі України. Багато українців опинилось у Чехословаччині, яка зустріла їх гостинно. Тодішній президент Томаш Масарик симпатизував українцям, тому доклав багато зусиль, щоб
Добро і зло, як брати-близнюки, не можуть існувати одне без іншого. Якби не було зла, людина ніколи б не дізналася, що таке добро, і навпаки. Добро і зло – це міра, якою міряється людське
Всі ми є дітьми природи. Особливо добре знають і відчувають природу, її життя і таємниці люди з творчим характером. Доказом цього можуть служити багато творів різних письменників і поетів, зокрема твори Йоганна Вольфганга Гете.
Пісня завжди була пліч-о-пліч з українськими людьми. Пісеньки переслідували його із колиски до гробу. Не полишали ні в радості, ні в смутку. Із піснею на губах українці перемагали ворогів, проводили народні обряди, гарно проводили
Твір по романі Е. І. Замятіна “Ми”. Жанр утопії з’явився в Європі із зародженням гуманізму. Мудреці минулого з радістю зображували щасливий мир майбутнього, де немає війни, хвороб, а всі сфери життя суспільства підпорядковані законам
Усі ми зіштовхувались із стартовим бар’єром. Або як його ще називають – початковим бар’єром. Це така складність почати будь яку справу. І наче навіть дуже хочеться почати та не можеш. Ніби щось заважає. От
Людині завжди цікаво замислитися про майбутнє, помріяти про те, що коли-небудь буде або зробити власне припущення щодо цього. Я думаю, що багато людей дійсно думають про майбутнє людства, становлять власні сценарії при цьому. Звичайно,
У суспільстві, “де той і славиться, чия частіше гнулася шия”, незалежність Чацкого робить його “небезпечною людиною”. Раболіпство не уживается з вільністю, а Чацкий “влади не визнає”, так само як не визнає чинів і багатства
Творчість О. С. Малишка вже останніх передвоєнних років була сповнена передчуттям майбутніх битв і походів. А невдовзі загриміли розриви фашистських бомб над мирними оселями. Почалася Велика Вітчизняна війна. Одягає сіру. шинелю й поет Андрій
На зорі XVII століття у іспанській літературі з’явилася одна досить дивна фігура: незграбний лицар на охлялому коні. Він увійшов у життя людей, щоб надовго стати уособленням людяності, шляхетності і чесності. Це і є Дон