У людині все має бути прекрасним: І обличчя, і одяг, і душа, і думки… А. П. Чехов Ніхто з нас не може заперечувати, що будь-яку людину судять за її вчинками, тобто за поведінкою у
В кожної людини є два береги: один, від якого вона відпливає, а інший – до якого причалює. Та куди б не занесло життя, на яких мінливих і нетривких берегах-пристановищах, ви б не опинилися, яскравим
Гончаров казав: “Кохання рухає миром із силою архімедова важеля”. Ці слова можна взяти епіграфом не тільки до роману Гончарова “Обломов”, але й до всього людського життя в цілому. Кохання в “Обломові”, як і в
На жаль, в сучасному світі люди все більше і більше відриваються від природи. Це сумно і неприємно, але в цьому мало дивного. Концентрація людей, які проживають у містах, постійно зростає. У свою чергу, міста
Повість про крихітку Цахеса авторства німецького казкаря Гофмана не просто дуже цікава і захоплююча, вона ставить перед людиною безліч найважливіших питань морального характеру. Незважаючи на те, що це всього лише казка, образ Цахеса та
В одній із своїх статей Іван Кочерга писав, що драматургу для творчості потрібен особливий талант, але “насамперед виношена і наболіла думка, ідея, для якої і талант, і мистецтво є тільки засобами відтворення”, Злободенність і
Благородство визначається на межі підкірки свідомості. Як і погляд, і постава тощо. Взагалі, скороминущого погляду часто достатньо, щоб визначити людину. Відчути хвилю впевненості і чистоти. Ось пишу і думаю – благородний. Відразу переді мною
У житті кожної людини існує багато найрізноманітніших цілей. Для початку кожний вчиться і отримує настільки важливі в сучасному світі знання, потім шукає і знаходить улюблену справу, створює сім’ю і щасливо проживає залишок свого життя.
Людське щастя – надзвичайно складна категорія. Людей дуже багато, вони далеко не завжди однакові або навіть схожі в психологічному плані, тому цілком справедливо буде сказати, що для щастя їм потрібно зовсім різне. Цікаво й
Існують в нашому суспільстві і світі досить багато людей з дуже складною долею. Про історію однієї такої людини, дівчини на ім’я Докія, розповів у своєму оповіданні “Каторжна” Борис Грінченко. Життя Докії було просто нестерпним,