Пам’ятки історії та архітектури Харкова
Харків… Для кожного жителя нашого міста це слово майже святиня. І нехай вчені-лінгвісти ламають голову над тим, звідки пішла ця назва: чи то від прізвища полкового сотника Харька, чи то від назви річки Харків,
Міріам камеповапа, Кассандра невизнана, Елеазар безсилий, Тірца вигнана
Якщо в перші роки XX ст. Леся Українка не могла знайти ясної відповіді на це болюче питання серед київських соціал-демократів, то тим більше годі було сподіватись відповіді на нього від українських есдеків, які стояли
Поема О. Твардовського “Василій Тьоркін’ – енциклопедія Великої Вітчизняної війни
І. Безсмертя “Книги про бійця” (в ній – зображення безсмертного подвигу народу в роки війни; сповнена гумору; написана народною мовою; складалася під час війни). ІІ. Війна і люди на війні в зображенні О. Твардовського.
Опис праці Щедре серце дідуся
Сьогодні я прокинулась від легесенького постукування у вікно. Відкрила очі і ледь не скрикнула від радощів: “Яблунька розцвіла! Яблунька мого доброго дідуся.:.” Відчинила вікно, і дукмяна хвиля ранкової свіжості, напоєна тонким ароматом яблуневого цвіту,
Відповіді до теми: “Китайська лірика”, “Персько-таджицька лірика”
1. Які мотиви спільні для авторів персько-таджицької лірики? Спільними можна назвати роздуми над сутністю людського буття: проблему життя та смерті, мотив незбагненності світу, плинності земного життя людини, оспівування життєвих насолод як способу приборкати гіркоту
Характеристика Петра Джері, твір-мініатюра (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”)
У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки
Вірність материнському заповіту (за повістю Б. Антоненка-Давидовича “Слово матері”)
Борис Антоненко-Давидович до шести років зростав у російськомовному середовищі, адже батько працював у Брянську машиністом. Та саме родина дала йому національний характер: бабуся Олександра вчила онука берегти пам’ять про свій рід, плекала любов до
Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”
Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше
Згубний вплив процессу денаціоналізації на людську особистість
Справжнє прізвище – Рудченко. Народився в м. Миргороді на Полтавщині. Навчався в повітових училищах Миргорода і Гадяча. Працював у канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. З 1871 року ідо смерті жив у Полтаві, займаючи різні посади
Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла сподівайся (твір-роздум)
Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла сподівайся (твір-роздум) Недарма ж сказано в українському прислів’ї: “Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла сподівайся”. Жити добрим у нашому шаленому світі важко,