Люди складали пісні з давніх-давен – з того часу, коли виникла звукова мова. У піснях йдеться про працю, природу, родинне життя, взаємини між людьми, важливі суспільні події, зокрема боротьбу українського народу проти зовнішніх ворогів,
Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України – голодомору 33-го року. Цей твір за жанром роман, хоча його можна було б назвати, на
Відобpаження геpоїчної боpотьби за волю запоpозького козацтва в наpодних думах та піснях Чуєш, пісня лунає, ти мимоволі вслухаєшся: Гей, у лузі чеpвона калина Гей, гей похилилася; Чогось наша славна Укpаїна Гей, гей, засмутилася. І
Саме цей жанр, характерний для літератури XVІІІ ст., Вибирає Гете для свого твору, дія ж відбувається в одному з невеликих німецьких містечок в кінці XVІІІ ст. Роман складається з двох частин – це листи
3 найдавніших часів у горах над Дніпром існували печери. За літописом, монахи Антоній та Феодосій, оселившись у тих печерах, заснували монастир. У XІІ столітті монастир дістав статус головного – Лаври. Монастирські церкви були збудовані
Андрія Малишка називали людиною з вогнистим темпераментом. Про що б не писав він, усьому віддавався палко і рвучко. Жадібність до життя проявлялась у нього як прагнення охопити весь безмір людського існування, поринути в глибини
Леся Українка, виступивши в літературі спершу як лірик, сповнювала ліризмом і поеми, які почала писати дуже рано, і драми, до яких звернулася на порозі нового, двадцятого століття. Відтоді драматургія стала для неї визначальною у
В “Лівші” дивна літературна доля. З’явившись у пресі, ця річ відразу придбала популярність, а от критика зустріла її неоднозначно. Лєскова обвинувачували у відсутності патріотизму, у глузуванні над російським народом, але в одному критики були
Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая В основі суперечки міх Адельмом (художником маргінальних мініатюр), Венанцієм (перекладачем з арабської і грецької) та Хорхе є думка про те, яку роль в житті людини повинен відігравати
Час зберіг дивний документ того років – щоденниковий запис Бертольта Брехта, зроблену в дні разигравшейся на батьківщині Твардовского трагедії: “И день і ніч на засніжених полях під Смоленськом бушує бій за достоїнство людини”1. Як