“Собаче серце” – сатирична повість, у якій Булгаков міркує про шляхи розвитку сучасної йому Росії. Відповідно до суспільної ситуації 20-х років XX століття в добутку діють представники інтелігенції (професор Преображенський, доктор Борменталь), радянські чиновники-функціонери
Мені здається, що людство прагне винайти ідеал, протягом усієї своєї історії. Звертаючись до літератури і мистецтва, ми можемо спостерігати, як поняття ідеалу змінювалось у різні епохи. А найголовніше, що люди прагли свій ідеал створити,
Поряд із нашим будинком парк. Ми з подругою гуляли у дворі, потім вийшли за дім і пішли вулицею до парку. За нами плентався дворовий пес Байкал. Це був досить здоровий собака. Сіро-білого кольору шерсть
Усі теми для оповідань про дітей відомий український письменник Б. Грінченко брав з життя. З великою задушевністю і теплотою зображував прозаїк маленьких героїв, яким, на жаль, судилася нелегка доля. В оповіданні “Украла” Грінченко відтворив
Чому письменник звернувся до сатири, коли замислив написати роман про пригоди Гуллівера? Якщо перед нами сатиричний твір, це означає, що автора щось не влаштовує У тому житті, яким живе він і його співвітчизники, не
Самим головним для Висоцького в житті була пісня. Сам із цього приводу він говорив: “Якщо на дві чашки ваг кинути мою роботу: на одну – театр, кіно, телебачення, мої виступи, а на іншу –
Час… Це він став нездоланною стіною між двадцятими і тридцятими роками минулого століття. Час відкинув гучні суперечки про майбутнє Росії, мрії, радість в очікуванні прийдешніх змін. Усе залишилося там, за ЗО липня 1826 року,
На зламі тисячоліть людство постало перед багатьма глобальними проблемами, починаючи від екологічних і закінчуючи духовними. Марно навіть сперечатися, які з них важливіші – ті, що пов’язані з матеріальним життям людини, чи ті, які стосуються
Таю живу я, як умію,- і згораю, і зорію. Мудре бачу у простому, а. велике – у малому… Г. Дущак Особливістю нинішньої програми в середній школі с те, що багато письменників у різні роки
Є книги, які перечитують із покоління в покоління… Вони нагадують охоронні грамоти російської мови, історії, культури, тому що містять у собі щось невловимо трепетне, єднальне нас із традиціями російського народу. Це вічні книги. До