Драма “нерівні душ” Марусі Чурай і Гриця Бобренка (за романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”)

Драма “нерівні душ” Марусі Чурай і Гриця Бобренка (за романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) “Маруся Чурай” – не тільки епопея, а й трагедія страждання самотньої талановитої людини з народу. Про це свідчить усе життя

Чому так багато гумору в поемі Василь Теркин?

Мир вижив, тому що сміявся. Ж,-Б. Мольер “Василь Теркин” – поема про Велику Вітчизняну війну, її герой – простий піхотинець, що на власному досвіді випробовує всі тяготи й жахи війни. Життя на грані життя

Твір по романі Некрасова “В окопах Сталінграда”

Повість “В окопах Сталінграда” присвячена героїчній обороні міста в 1942-1943 роках. Це добуток уперше був надрукований в 1946 році в журналі “Прапор”. Але відразу ж було заборонено, тому що в ньому показувалося автором “дійсна

Поетичні картини літнього ранку в казці М. Коцюбинського “Хо” (уривок “Ранок у лісі”)

Природа – це мати, яка дарує людині життя, надихає її на любов та працю, дає щедрі дари. Михайло Коцюбинський тонко відчував природу, зворушливо ставився до птахів, дерев, квітів. У казці “Хо”, а саме в

Поезія “Два кольори”

Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селі Стопчатові на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині. Початкову освіту майбутній поет здобув у польській школі села Яблунів. Вчився у Коломийській гімназії та радянській десятирічці,

“Срібне століття” російської поезії

Початок XX століття увійшов до історії літератури під красивою назвою “срібне століття”. На цей період припав великий зліт російської культури, що поповнив поезію новими іменами. Початок “срібного століття” прийшовся на 90-і роки XІX століття,

Мужність і стійкість ліричного героя у нерівній боротьбі зі злом і неправдою (на прикладі поезії Василя Стуса)

У В. Стуса є прекрасні слова про поета: “Поет – це людина. Насамперед. А людина – це добродій”. Коли ж довкола тебе зло, сваволя, наруга і беззаконня, то ти – людина-добродій – мусиш протистояти

Пошепки про “Іліаду”

Я дозволю собі обійтись без канонічного вступу, адже мова буде йти про генія, який не потребує представлень; про твір, кожен рядок із якого вже давно став афористичним. Досить лише сказати: Гомер – “Іліада”. Силу

“Мій друже, я Красу люблю… Як рідну Україну) (М. Вороний)

Іноді мені здається, що українська нація – це нація поетів. Кожен вважає себе генієм і намагається будь-що донести своє творіння до широкого загалу, знайти свого читача. Та більшість із них так і залишаються невідомими

Вчинок художника Бернана. Твір за оповіданням О. Генрі “Останній листок”

Американець Вільям Сідні Портер добре знаний в усьому світі як письменник О. Генрі. Він рано залишився сиротою. Підробляв в аптеці свого дядька, нипав багато поневірянь, навіть був засуджений за розтрату грошей і відсидів у