Щоранку ми робимо зарядку на спортивному майданчику біля школи. Ми – це я і Петро Овчар. У цій школі ми вчимося, сидимо за однією партою, живемо на одному поверсі. Всі кажуть, що ми як
Нелегкою й трагічною була доля українського письменника Т. Осьмачки. Він змушений був жити на чужині, де ніколи не міг позбутися почуття туги за рідним краєм, який любив понад усе. Образ рідної землі змальований у
Ми живемо в місті Ялта. Загальновідомий факт, що Ялта – столиця південного берега і найзнаменитіше місто Криму. Це морський курорт, куди влітку на відпочинок приїжджає величезна кількість людей. Тому Ялта стала одним з найбільших
Павло Грабовський увійшов у нашу свідомість передусім як страдник, політичний засланець, чиє коротке життя було повністю віддане боротьбі за волю і щастя народу. Вражає сама його біографія: 20 років заслання – все свідоме життя!
Пам’ятаю, як одного разу я попросила свою бабусю розповісти про найщасливіший випадок із її дитинства. Вона на мить замислилася, а потім раптом промовила: “Це було під час війни”.. – Хіба у війну могло бути
Збереження природи стало актуальним у наш час – епоху інформаційного буму, шаленого розвитку науково-технічного прогресу, атомної ери. Жак Кусто відзначав, що раніше природа лякала людину, а тепер людина стала загрозою для природи. Розвиток цивілізації
У романіі І. А. Гончарова “Обломівів” оголюєтьється складнийий взаємозв’язок рабстваа й барства; ідеде оповіданння про дв протилежні типи людей, що відрізняються поняттями про світі: для один мир – відвернений, ідеальний, для інш – матеріальний
У центрі роману образ Чіпки – селянинабунтаря, невтомного шукача правди, котрий зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став “пропащою силою”. З Чіпкою ми знайомимось уже на перших сторінках твору. Це широкоплечий двадцятирічний парубок,
Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її. З ума не йдуть знедолені народи, Їм я віддав усі чуття мої. Слова ці належать відомому українському поетові, революціонеру-демократу, співцю трудового народу П. Грабовському. Уся
До фольклористов-революционеров належить також Іван Гаврилович Прыжов (1827-1885). З численних проектів і задумів Прыжова неможливо було здійснено майже через їх різко викривального характеру. Таке їм було задумано робота під назвою “Історія кріпацтва переважно за