Зображення Великої Вітчизняної війни в українській літературі

Одну з найбільших трагедій нашого життя – Велику Вітчизняну війну – не зміг замовчати жоден письменник, особливо ті, хто був на фронті, чиє дитинство опалила війна. Найбільше про війну писали такі письменники, як О.

Ідейно-смислове навантаження образу Галі у романі Панаса Мирного

У шлюбі розбійника і повії народилась дівчинка – чиста, незаймана. Як втілення народних уявлень про красу, душевне здоров’я, моральну чистоту змальована Галя у романі. “Польовою царівною” названо її у романі, і читач одразу уявляє

Згубна теорія “Надлюдини’ у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”

Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” є своєрідною проекцією майбутнього людства, якщо воно не усвідомить справжніх законів, які керують світом. Підтвердженням цієї думки може служити вся історія двадцятого століття, одного з найкривавіших та жорстокіших

“Як страшно оре історичний плуг”. Твір на вільну тему

Кожен, безумовно, має знати історію свого народу, своєї держави. Це необхідно як для підвищення рівня загальної освіти, так і для того, щоб мати честь називати себе гідним сином своєї Батьківщини. Історія – це така

Фантастичні образи у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита”

І. “Майстер і Маргарита” – роман М. Булгакова, що вимагає від читача виходу за межі повсякденних естетичних уявлень. ІІ. Воланд – головний фантастичний образ роману. 1. Сатанізм Воланда (зовнішня подібність до Мефістофеля; ім’я “Воланд”

“Він серцем біль народу чув” (поема “Мазепа” Володимира Сосюри)

Я хочу швидше відціля Віддячить москалям і ляху, Що мій народ ведуть на плаху Під сміх царя і короля. Вони знущаються над ним, Несуть йому ганьбу, образи… А я забув його накази Й життя

Фольклорно-міфологічна основа “Пісні про Гайавату”

Фольклорно-міфологічна основа “Пісні про Гайавату” Г. Лонгфелло єднає її з багатьма віддаленими з погляду літературної взаємодії українськими творами. Хвиля захоплення фольклором набуває міжнаціонального характеру у другій половині XІX – на початку XX століття, і

Образ Петербурга у романі Злочин і покарання Достоєвського Ф. М

О. С. Пушкін у поемі “Мідний вершник” (1833) оспівав прекрасне місто, що в XVІІІ – початку XІX століття стало символом могутності Росії. Чудесний був швидкий ріст північної столиці, вона втілювала нову Російську імперію –

Гораций характеристика образа Горация

Гораций – син старого Горация, шляхетного римлянина, головний герой однойменної трагедії. Громадянин і патріот, вигодуваний Римом, Г. готовий беззастережно принести йому в жертву все своє особисте надбання: родинні узи, сім’ю, життя. Могутність вічного міста

Душа людини непереможна (за поезією Л. Українки)

Лесю Українку називають у народі дочкою Прометея, бо саме вона перейнялася творчістю Тараса Шевченка і понесла далі естафету правди, добра й людяності. Її лірика сповнена глибокої пристрасності, ніжної задушевності, щирої любові до рідної землі,