В українській літературі постать Івана Яковича Франка є однією з найпомітніших. Він – успішний письменник, поет, драматург, критик, громадський діяч. Але в особистому житті Франкові не пощастило: тричі він любив, і тричі його кохання
А – й справді, навіщо? І чому як відьма – так і помело? А як добра фея – так гарнесенька чарівна паличка? І нащо було стільки всього вигадувати у казках: і килими-літаки, і чоботи-скороходи,
Читаючи роман “Маруся Чурай”, не можна не захоплюватися прекрасною мовою твору. Ця мова містить у собі усе багатство стильових різновидів живої української мови – від розмовної, офіційної до вишуканих взірців літературної. Лексичне багатство роману
М. Рильський понад 50 років працював у літературі і залишив нам велику і цікаву спадщину. Його творчість зросла на міцній основі класичної літератури та фольклору, і на цьому грунті розгорнувся оригінальний, самобутній голос поета.
“Життю – ні кінця, ні начала”, – пише Борис Олійник у своєму вірші, і одразу ж зміст і значення того описаного поетом вибору виносяться далеко за межі окремої ситуації, окремого життєвого епізоду. У своєму
Я поверталася додому з тренування. Ідучи дорогою до тролейбусної зупинки, я почула позаду себе якісь легкі кроки. Оглянувшись, побачила цуцика, риженького, з довгими вушками і якимись дивними очима: темно-карими, глибокими, тривожними. Цуцик ішов за
Берестів Олексій Іванович – молодий герой повісті, після закінчення університету що не отримав батьківського благословення на військову службу, а до статської що не має полювання і приїжджає в рідне віддалене Тугилово – де закохується
Події розгортаються в Пізі в кінці XV ст. Начальник пізанського гарнізону Гвідо Колона обговорює зі своїми лейтенантами Борса і Торелло ситуацію, що склалася: Піза оточена ворогами – військами флорентійців, а загони, послані Венецією на
Життя. Публій Овідій Назон народився в 43 р. до н. е. в місті Сульмоне (приблизно 150 км від Риму); він був з заможної родини. Надії батька зробити його державним чиновником дуже рано зазнали краху,
Півтори тисячі років стоїть на пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. А привело мене сюди бажання уклонитися великому українському поету Т. Г. Шевченку. І коли я ходила по цьому місту, мене вразила