Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою «Кавказ»)
Постать Т. Шевченка, його справді подвижницьке життя гідні подиву, пошани і вдячності. Його слово переходило державні кордони, бо мало найвищу візу – візу генія.
Слово Шевченка від початку до кінця написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на Землі. Викриттям жорстокої колонізаторської політики Росії і закликом до повалення царизму сповнена поема Т. Шевченка «Кавказ», написана у формі революційно-викривального ліричного монологу.
У творі поет підносить дві взаємозв’язані образні теми -розвінчування загарбницької політики
Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день божий добрі ребра Й серце розбиває. Розбиває,та не вип’є Живущої крові, – Воно знову оживає
І сміється знову. Безперечно, образ Прометея – символ народної сили, що не вмирає, образ орла – символ російського самодержавства, що веде загарбницьку
Переосмислення власної назви Прометей – імені міфологічного героя – бога-борця,- поет веде далі: через приховане порівняння з’єднує єдиним поетичним смислом зі словами «душа наша», «воля», а в кінці вступної частини зі словом «Бог» як визначення найвищої народної справедливості, що образно формулюють духовний світ народу. Отже, у власній назві Прометей здійснюється узагальнення сили волелюбного народного духу, який протиставляється безсиллю царя і царизму. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого. Не понесе слави Бога, Великого Бога.
Натхненно і непереможно звучать слова поета: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля». Звернімо увагу на епітет «наша». Поет тут говорить про всі поневолені народи Росії, від імені всіх трудящих він висловлює свій гнів і ненависть до царизму і цим підкреслює спільність долі всіх трудящих:
Кати знущаються над нами, А правда наша п’яна спить.
І все ж поет вірить, що справедливість восторжествує: Встане правда! Встане воля!
Метафоричними образами поет викриває загарбницьку політику царизму: Лягло костьми Людей муштрованих чимало.
Щоб висловити невимовне горе і страждання народу, поет використовує гіперболічний образ сліз, крові: А сльоз, а крові? Не ріки – море розлилось! Поет вірить у перемогу горців, тому проголошує: Борітеся – поборете! Слово поета сповнене пристрасної оповіді про те, що діялося на Кавказі. У наш час Росія продовжує політику «наведення конституційного порядку», залучаючи до ганебної справи свою армію.
Черговою жертвою такого «порядку» стала Чечня… Народи відстоюють свою незалежність. А сині гори так і залишилися нескореними понині…
(1 votes, average: 5,00 out of 5)