Чарівний світ дитинства в поезіях Лесі Українки

На шлях я вийшла ранньою весною.

І тихий спів несмілий заспівала…

Леся Українка

Леся Українка все життя згадувала милий край свого дитинства – Полісся. Вона була надзвичайно обдарованою, а світ її захоплень був дуже широкий.

Молодша сестра Ольга згадувала про неї: “Леся найбільше була подібна до батька і вродою, і вдачею. Вони, на диво, цінували людську гідність у всякої людини, хоч би у найменшої дитини”.

Леся рано почала писати вірші, і допомагали їй у цьому батьки. Її твори над­звичайно романтичні і ліричні, сповнені

бажання жити і творити. Наприклад, у поезії “Мрії” зображені мрії героїні, за які необхідно боротися навіть тоді, коли це неможливо.

Болючі переживання поетеси з приводу її здоров’я зображені у поезії “Як дитиною, бувало…” Мужність, стійкість, сила волі притаманні дівчині. Леся любить природу і захоплюється нею, милується красою морської тиші. У вірші “Тиша морська” багато епітетів: ясне небо і море, перлиста хвилечка, золотий шлях. Вони допомагають поетесі змалювати красиву картину моря й виразити почуття.

Кожне Лесине слово зворушує серце. Ми захоплюємося її поезією!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (16 votes, average: 3,13 out of 5)

Чарівний світ дитинства в поезіях Лесі Українки