Зустрічають за одягом, проводжають

Як багато уваги (навіть занадто багато) ми часом приділяємо тому, як вдягнені люди, з якими ми спілкуємося, або й ми самі. Ми намагаємося постійно бути в курсі нових модних тенденцій, прагнемо придбати якнайбільше стильних і дорогих речей, зробити гарний макіяж, вишукано укласти волосся. Звичайно, це дуже важливо, для людини природно прагнути виглядати гарно й витончено. Також, на мою думку, бажання добре вдягатися – вияв поваги до людей, з якими ми спілкуємося. Адже нікому не приємно балакати з неохайною та непрезентабельною особою. Та є одна

проблема. На жаль, іноді трапляється так, що саме зовнішність стає запорукою того, що на людину, подивляться як на особистість, або ж за зовнішнім блиском ми не бачимо справжньої натури людини.

Як прикро можна помилитись, якщо спиратися у своїх судженнях на перше, часто оманливе, враження або робити висновки тільки на основі того, який вигляд має людина.

Чудово одягнена і цілком приємна на перший погляд людина може виявитися нецікавою та душевно мізерною. З такою людиною нема про що розмовляти, з нею не хочеться підтримувати стосунки. І навпаки, людина, яка має не надто привабливу зовнішність і одягнена не досить модно,

може викликати симпатію, якщо вона розумна, добра, щира.

Привітна посмішка й ласкаве слово врешті-решт набагато важливіші за зовнішній блиск і вишуканість. Адже за одягом тільки зустрічають. За півгодини ти вже не помічаєш ані дрібних дефектів обличчя співбесідника, ані того, як він одягнений. Тебе вже цікавить, що саме він говорить і які думки висловлює. Ти сприймаєш його вже цілком як особистість і звертаєш увагу лише на характер і розум.

Тож права народна мудрість. Зустрічають-то за одягом, але проводжають за розумом…






Вірний друг друге серце.
Зустрічають за одягом, проводжають