Запорозька Січ – славне козацьке братство

Твір За повістю Гоголя ” Тарас Бульба “. Яку мету переслідував М. Гоголь, звертаючись до часів, коли Україна виборювала право на національну самостійність серед країн-сусідів? Що він хотів повідати своїм сучасникам, до чого закликати, в чому наставити? Вивчаючи ті часи, розмірковуючи над подіями, що відбувалися на Україні, письменник захоплюється могутніми характерами вільного козацтва. Волею, та прагненням до неї дихає все, починаючи з картини широкого українського степу, яким їде Тарас із своїми синами до Запорозької Січі. Ось ми бачимо вершників, що ніби пливуть у морі трав, бачимо блакитне небо, де застигли, розпростерши крила, яструби, бачимо різнокольорові барви квітів, вдихаємо повітря, наповнене пахошами різнотрав’я… Мимоволі вигукуємо слідом за письменником слова захоплення, шо рвуться із грудей, коли бачиш вільні степові простори…

Нарешті козаки опинилися за порогами Дніпра, де і розташована була вільна козацька республіка. З перших днів перебування там синів Тараса вражав і п’янив дух свободи. Ніяких кайданів майна, багатства, хоромів. Усе суспільне. Козаки селилися кошами і вибирали кошових, які служили братам, вірою і правдою. Багато що вразило синів Тараса з неписаних козацьких законів. Наприклад, як приймали в козаки, питаючи: “В Бога віруєш? Перехрестись! Україну-неньку любиш?” Це головне, що поєднувало всіх,

хто шукав волі і бажав захищати рідну Україну.

Дивлячись На цю різнобарвну картину людського натовпу перед Січчю і в самій Січі, молоді козаки жадібно вбирали в себе все, що їх вражало. “Вся Січ являла собою надзвичайне явище”, що нагадувало безперервний бал. Дехто займався ремеслами, хто торгував. Але більша частина гуляла з ранку до вечора, якщо було на що. Хлопцям все подобалось тут, хоча деякі неписані закони здавались їм занадто суворими для волелюбних людей, що зібралися тут. Свободу треба вміти захищати: Вона любить сильних, рішучих, безкорисних лицарів. Ось чому Тарас хотів бачити своїх синів там, де найважче, де згодяться їхні спритність і сила волі. Адже головне призначення козаків – захищати рідну землю, бити ворогів християнської віри, стверджувати козацьке братство.

Особливо міцніє це братство в скрутні часи. Немає уже легковажності і безтурботних веселощів. Кожний козак з помноженою силою бив ворога, не даючи йому можливості опам’ятатись. Всі слухали команди кошового: і молоді, і бувалі рубаки. На місце загиблих ставали живі і не давали ворогам пощади. У бою під Дуб-ним Остап показав себе вірним товаришем. Він прийшов на допомогу козакам, коли загинув отаман Кукубенко. І любо було Тарасу бачити свого сина серед захисників козацьких, серед тих, на кому тримається запорозьке товариство. Могутній дух не зрадив Остапу в останні хвилини. Він зносив муки з велетенським терпінням і мужністю, підтримуючи полонених козаків, надихаючи їх в останні хвилини життя. Козак вмирає з гідністю і не ганьбить Вітчизну. 1 перед смертю він здатній думати не про себе, а про тих, хто поряд з ним. Ось чому і Тарас, прив’язаний до дерева, охоплений полум’ям, кричав щосили останні поради своїм друзям, що втікали від переслідувачів. Тарас Бульба в останні хвилини свого життя з радістю дивився на річку, якою пливли його друзі в човнах, і де кулі не могли вже їх наздогнати. І це більш за все надавало сили старому полковнику. Він гине з вірою у перемогу козаків над усіма ворогами.

Такими сильними характерами славилася Запорізька Січ, українське козацтво. “Де ви, богатирі землі української, де ви, її захисний ки?” – ніби питає письменник у своїх сучасників, і у нас, українців XXI сторіччя. Чи вміємо ми так любити свою землю і відстоювати спою свободу?



Доцільність підкорення природи і володарювання над нею.
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Запорозька Січ – славне козацьке братство