За життя варто боротися (за новелою «Воля до життя»)

У короткій новелі «Воля до життя» О. Довженко показав справжню силу духу звичайної людини. Іван Кармалюк – головний герой твору – був тяжко поранений у бою.

Сили покидали його: «Вибігши з небезпечної зони, він якось зразу втратив лють і спинився. Спинився, затужив і розтанув, мов той віск на сонці. І упав». Здавалося, що вже нічого не зможе повернути цю людину до життя.

Вважаючи його безнадійно хворим, лікар навіть не призначив Кармалюку перев’язки. Та не міг солдат так просто піддатися смерті. Бажання жити змусило його, безсилого,

піднятися й вимагати в лікаря порятунку.

У той момент, коли Кармалюк стояв на порозі операційної, за словами автора, він був «страшний і прекрасний».

І цей протест проти смерті глибоко вражає навіть звиклого до «кривавих справ» хірурга. Лікар почав працювати «весело, з надзвичайною енергією». І якщо «ранок був змарний, сірий», то потім «Сонце, що зазирнуло було на хвилину з-за хмар в операційну, мов усміхнулося йому, наче обіцянка щастя». «Ви навчили мене жити»,- скаже хірург Кармалюку.

Ця коротка фраза влучно характеризує вчинок солдата, який довів, що волю до життя не може здолати навіть смерть. Новела О. Довженка змушує замислитися над цінністю людського життя, його миттєвістю.






Тема на твір як стати шляхетною людиною.
За життя варто боротися (за новелою «Воля до життя»)