“Я розкажу тобі пане, чого не може інший…” (лірика В. Підпалого)

І. Загальна характеристика творчості Володимира Підпалого. (Лірика поета пройнята надзвичайною щирістю й своєрідною інтимністю спілкування ав­тора із читачем. Зрештою, ліричність поширюється навіть на поезії із патріо­тичним пафосом. Для ліричного героя В. Підпалого характерна справжня щи­рість, тонкі відчуття, емоційність, елегійність сприйняття світу й оптимізм.)

ІІ. Лірика Володимира Підпалого.

1. “Тиха елегія”. (“Тиха елегія” – поезія патріотична. Уже сама назва є досить оригінальною як для твору із патріотичним

пафосом. Цією назвою пись­менник підкреслює, що справжнє почуття патріотизму є не гучними закли­ками і промовами, а чимось досить особистим, тихим, інтимним. Патріо­тизм, любов до своєї землі – десь на рівні внутрішніх відчуттів і говорити на цю тему варто тихо, елегійно, або й взагалі не говорити. “…Від них не відокремлю себе і тоді, як в землю перейду” – патріотизм не як сукупність пишних фраз, а як відчуття і спосіб існування робить людину вічною, наві­ки пов’язує її із історією свого народу – як із пращурами, так і з далекими нащадками. У вірші “Тиха елегія” патріотичні почуття висловлені на диво щиро,
справді “елегійно”, але від того вони видаються тільки переконливі­шими, емоційнішими.)

2. “Запросини”. (Цей вірш наскрізно символічний. Образи у поезії, як і рит­міка цього твору, досить прості. Проте символічне навантаження робить зміст поезії дуже глибоким. Образи ночі, трьох замків, золотого човна, хо­лодного неба створюють особливий художній світ, шо символізує єдність духовного та реального, глибокі роздуми над життям і водночас життєвий оптимізм. Рефреном лунає “ходімо” – недарма вірш має таку назву. Автор запрошує читача обрати правильний шлях і йти ним. Поезія пройнята лі­ричним настроєм. Шлях до добра, до світла може видатися складним, про­те це єдиний правильний шлях. Автор у символічній формі закликає віри­ти в нього: “Навіть якщо не дійдемо – ходімо!”)

ІІІ. Особисті враження від прочитаних віршів.






Чи потрібна поезія сучасній людині.
“Я розкажу тобі пане, чого не може інший…” (лірика В. Підпалого)