Інтимна лірика Василя Симоненка – потужне крило його поезії. Неповторність віршів про кохання – в художньому дослідженні філософії почуття, його найтонших нюансів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування.
«Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з небесних октав…» – це твердження Василя Симоненка є ніби прологом до створеного ним романтично-піднесеного у своїй чистоті і звабі образу коханої.
Лише кількома штрихами він малює портрет тієї, що запалила серце юнака: «лобик … упертий і смішний»,
Ще виразнішими у своїй емоційній напрузі є характеристики-означення, якими поет передає багатство внутрішнього світу коханої. Вона – «прозора й чиста», «єдина, мила». У простій за своєю довершеністю формі криються глибокі почуття поета.
Показовою щодо цього є поезія «Мені здавалась пошлою й бридкою…» Вона, порівняно з іншими інтимними віршами, написана у більш спокійно-розмисловому тоні, чому сприяють окремі сюжетні елементи. Юнаки голосно й цинічно розповідають про свої любовні втіхи й насолоди. У ліричного героя
В кімнаті тхнули прілі сигарети
І різав носа неприємний дух.
Брутальність і кохання – речі несумісні. Найінтимніші людські почуття повинні вражати первозданною чистотою, цнотливістю, соромливістю:
А мені ввижались білі ниви,
Знайомі образи витали наді мною,
1 ти мені на плечі клала руки
І обпікала дотиком гарячим,
І я мовчав. Я не хотів про тебе
Розповісти завзятим брехунам,
Які б моє кохання осміяли.
У цьому контексті епітет «білий» символізує чистоту кохання, протиставляється бруду і цинізму і у вчинках, і в помислах, і в розмовах, коли йдеться про найніжніші почуття.
Полюбити – зрадити, гнів – любов, будні – свята, радість – жаль, фантастична зустріч – трагічна втрата – такі злети й падіння найпрекраснішого з людських почуттів в інтерпретації Василя Симоненка.
Тільки в його інтимній ліриці знаходимо рядки, які точно відтворюють сум’яття душі, розтривоженої коханням, його неминучість, велику силу, інколи свідомо чи несвідомо приховану.
Намагаючись розгадати космос жіночої душі, секрет взаємного притягання двох сердець, поет у вірші з присвятою чорнявій математичці з добрим гумором відкриває формулу: «Ікс плюс ігрек – це будеш ти».
Так від вимріяного, романтичного образу коханої («я від тебе жадав незвичайного і дивного, щоб з’явилася маренням, видивом, сном…») він приходить до земного образу чорнявої математички. А їхнє поєднання бачимо в обожнюванні жінки-матері, жінки – продовжувачки роду людського, а значить, всього сущого на землі:
… і сьогодні вклоняється серце моє
Тій земній, соромливій, жагучій жіночності,
Що красою життя – материнством стає.





Схожі твори:
- Симоненко Василь Андрійович Василь Андрійович Симоненко народився на другий день різдвяних свят, 8 січня 1935 р. в селищі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Батьки його були колгоспники. Усе дитинство пройшло на селі, випали на його долю і важкі воєнні та повоєнні часи, бачив самотніх жінок, що залишилися без чоловіків, синів, людей, що втратили всю рідню, дітей-сиріт. 1952 р. […]...
- Володимир Сосюра – велиний співець кохання Кохання оно вічне і всюдисуще, воно всемогутнє, бо є основою життя, воно – вогонь радощів і сподівань. Це пбчуття приходить до нас незалежно від нашої волі і бажання, окрилює закохану людину, бо є величним, благородним і пічним. Тема кохання в усіх народів – від прадавніх часів і до наших днів – завжди актуальна для мистецтва, […]...
- “Лебеді материнства” – материнський заповіт на всі віки (Василь Симоненко) Зі згадок сучасників про поета та з чорнових варіантів його творів ми знаємо, що Василь Симоненко над кожним словом своєї поезії працював багато та уважно, він багато разів переробляв, виправляв, доповнював написане, добирав якнайточніші слова, необхідний ритмічний малюнок поезій. Коли я вперше дізнався з науково-критичної літератури про таку манеру письма Василя Симоненко, я був щиро […]...
- Василь Симоненко (1935-1963). Псевдоніми – В. Щербань, С. Василенко, Симон Василь Симоненко народився в с. Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині 8 січня 1935р. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі. Протягом 1942-1952 рр. майбутній поет навчався в школі: 4 класи – у Біївцях (1942-1946), решта – у сусідніх селах Єньківцях (1946-1947) і Тарандинцях (1947-1952). У 1952 р. закінчив із золотою медаллю середню школу в Тарандинцях, […]...
- Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе. (Василь Симоненко) Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе. (Василь Симоненко) Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. / В. Самійленко / У руках тримаю улюблений томик поезій українських поетів. Перегортаю сторінку за сторінкою, читаю – і раптом бачу […]...
- Кохання – мотив творчості Василя Симоненка Поезія Василя Симоненка – справжній гімн рідній Батьківщині – Україні, гімн невтомним рукам матері, гімн чарівності кохання. Поет ніби перебуває в іншому, лише йому відомому світі, де разом йдуть “і будні і свята” кохання, де “крізь століття” вчувається голос Великого Кобзаря, де лагідною посмішкою всміхається до нього мати. Але одночасно цей світ знайомий кожному з […]...
- Твір на тему: Шляхами кохання по творчості Василя Симоненка Гадаю, час вже починати писати твір: “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” (за поезією В. Симоненка). Поезія Василя Симоненка – справжній гімн рідній Батьківщині – Україні, гімн невтомним рукам матері, гімн чарівності кохання. Поет ніби перебуває в іншому, лише йому відомому світі, де разом йдуть “і будні і свята” кохання, […]...
- Всепідкоряюча сила кохання (“Вона прийшла”, “Є в коханні і будні, і свята…”) Життя Василя Симоненка обірвалося в 28 років – у такому віці, коли людина вже стає зрілою, але ще не втрачає юнацького запалу, ще вміє мріяти, ще відкрита життю і коханню. Ллє незважаючи на такі молоді літа, поет у своїх віршах зумів передати досвід, думки, почуття людини, що прожила не мале життя. І це не дивно, […]...
- Інтимна лірика Симоненка Інтимна лірика В. Симоненка – потужне крило його поезії. Неповторність його віршів про кохання – в художньому дослідженні філософії почуття, його найтонших нюансів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування. Поета цікавлять суперечності і складнощі у взаєминах двох люблячих сердець, ті вибухи емоцій, які супроводжують кохання. «Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з […]...
- Дорогами любові Василя Симоненко Думаю, пора вже починати писати твір: “Я б побажав тобі кого так любити, як я тебе люблю…” (по поезією В. Симоненко. Поезія Василя Симоненко – теперішній гімн Батьківщині – Україні, гімн невтомним рукам матері, гімн зачарування любові. Поет немов перебуває в іншому, тільки йому відомому світі, де разом ідуть “і будні й свята” любові, де […]...
- Ідея правозахисного світогляду (за творами В. Симоненко) Василь Симоненко ніколи не належав до дисидентів чи правозахисників, не відбував довгих строків у таборах за свої політичні погляди. Але саме він уперше в українській літературі виразив ту думку, яка сьогодні стає актуальною для всієї Європи, усвідомлюється спільнотою та поширюється в політиці країн світу, які прагнуть створити правову державу. Не одне десятиліття і правозахисники, і […]...
- Стислий переказ з творчості Василя Симоненко Є люди, яким судилося бути більшими за самих себе. Такий Василь Симоненко. На двадцять восьмому літі (власне – зимі) урвався його життєвий шлях, а поетичний, духовний – триває. Василь Симоненко іде до людських сердець, іде до нових поколінь, ітиме – сподіваємося-до наших нащадків. Чи до всіх? І що несе він? Що говорить нам сьогодні, що […]...
- Кохання сильніше за смерть (за п’єсою В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта”) І. Вічна тема кохання (кожен письменник висвітлює її по-своєму, кожна епоха по-своєму ставиться до цього питання; у Шекспіра – синтез піднесеного всеосяжного почуття з життєлюбством неповторного земного кохання). Ц. Кохання і ворожнеча – дві одвічні протилежності: 1. Кохання Ромео і Джульєтти – виклик усьому суспільству (непримиренні супротивники – родини Монтеккі та Капулетті; зустріч і кохання […]...
- Кохання Минають роки, століття, тисячоліття, приходять нові покоління, палахкотять заграви революцій і війн, розвивається наука й удосконалюється техніка, змінюються цінності, щось зникає, а щось з’являється… Однак у цьому мінливому світі є те, що ніколи не зникне і не зміниться. Це кохання. Вічне, найсвітліше, найпрекрасніше почуття, яке дано пізнати лише людині, попри всі зміни зігріває її серце. […]...
- Тема твору: Образ матері в сучасній поезії А. Малишко, Б. Олійник, В. Симоненко Тема материнства – одна з магістральних в українській літературі. До величної оди, проспіваної матері Тарасом Шевченком, з роками долучалися нові й нові голоси. Немає, певно, жодного українського письменника, який би не згадав із вдячністю рідну неньку. Адже матір – то першооснова життя. Саме цю думку обстоював у своїй поезії Андрій Малишко: А вже найбільше, чуєте […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Висока таємниця кохання (За лірикою Петрарки) Проминають роки, спливають століття, але таємниця кохання залишається вічною й незбагненною. Вона завжди хвилюватиме, мучитиме людей, вимагаючи свого глибокого осмислення. Це почуття описували поети всіх віків. Поети майбутнього теж не обминуть цієї теми. Серед тих, натхненних співців кохання, вирізняється геніальний італійський поет епохи Ренесансу Франческо Петрарка. О краю мій, о ріки голубі, Ви омиваєте Лаури […]...
- Шляхами кохання, або Як написати твір за лірикою Василя Симоненка Наші з вами стежки знову і знову приводять нас до кохання. Проте, погодьтеся, його шляхами йти найприємніше. А зараз познайомтесь з Василем Симоненком. Недовгим був життєвий шлях цієї людини, але залишилася його чудова спадщина – вірші. Народився Василь Симоненко у 1935 році в селянській сім’ї на Полтавщині. Проте в цій родині не ломився стіл від […]...
- “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років символізуватимуть […]...
- Розкрийте своєрідність ренесансного сприйняття кохання в сонетах Вільяма Шекспіра (на прикладі вивчених творів) Епоха Ренесансу позначена поверненням у мистецтво оспівування земного кохання, після кількох століть панування в культурі Європи лише божественного та небесного. Основний постулат Ренесансу – кожна людина має право на щастя, має право насолоджуватися земним життя, тілесним коханням. Образ коханої в сонетах Шекспіра – це звичайна жінка, зовсім не ангельської зовнішності. “І голосу її рівнять не […]...
- Яке воно – кохання? І. Кохання – найбільше чудо серед усіх чудес світу. ІІ. Різні обличчя кохання (не можна надати вичерпне визначення чи пояснення). 1. Стан душі людини (потрясіння, захвату, захоплення, екстазу, які змінюють людину фізично і духовно). 2. Кохання – це надзвичайно тонке почуття (його не можна запланувати, але можливо зруйнувати необережним словом, поглядом). 3. Кохання – це […]...
- Твір на тему: “Життєві цінності в поезії В. Симоненко та А. Малишка” Творчість В. Симоненка його побратим по перу А. Малишко назвав криком ХХ століття, який не просто пролунав, а “прогримів золотим салютом, молодим провесняним громом”, який буде відлунювати ще багато десятиліть. Поезії талановитого митця – це крик зганьбленої, зболеної, але нескореної і незламаної душі. В. Симоненко вважається одним з найвидатніших і найвиразніших представників реалізму в українській […]...
- Тема кохання у творчості українських поетів Кохання – прекрасне почуття. Про нього стільки сказано, стільки написано. Та, мабуть, найтонше, найтрепетніше не почуття оспівали поети. Почнемо з Шевченка. Часом, у нього було нероздільне кохання, спричинене чи то обставинами, чи то невзаємністю. Згадуючи швачку Русиковську, натуршицю Пашу, Ганну Закревську, княжну Варвару Рєпніну, болісно стискалося серце. Не судилось! Трагічним було кохання Лесі Українки та […]...
- Чим близький мені поет Василь Стус Творчість Василя Стуса, як і саме життя, схоже на короткий, але яскравий спалах. Своєрідність і сила мистецького таланту, оригінальність і самобутність поета зачаровують, його поезії западають глибоко в душу. У Стуса ліричний герой сам на сам зі своїми болями, переживаннями, печалями й радощами. Поет прагне наблизити людей до ідеалів добра і справедливості. Він ніби відкриває […]...
- «Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…» Шістдесяті роки нашого століття позначені бурхливим входженням у літературу когорти творчої молоді – В.Симоненка, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса… Вони по-новому, на противагу «поезії безплідній, як толоці», прагнули осмислити життя, звернулися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. Поети-шістдесятники принесли в літературу свіжий вітер суспільних змін, відродили віру в найсвятіші ідеали – добра, […]...
- Твір на тему: Кохання Через тисячу літ Кохання. Закохані. Промовляю ці слова – і переді мною проходять тисячі щасливих людей, які відчули повноту і всю силу найсо-лодшого і терпкого до щему почуття. “Тільки закохані мають право називатися людьми”, – стверджував класик. Звичайно, що так. Тільки той, що кохає сам і відчуває це з боку іншого, підноситься до високих поривань. Він любить життя, […]...
- Василь Стус та його час І. Трагічна доля Василя Стуса. (Життя В. Стуса – це дорога крізь тернії до зірок, до посмертного його повернення до рідного народу. Йому судилося прожити 47 років, із них 23 – у неволі. Поета було несправедливого засуджено, він пройшов гулагівські табори і помер у неволі. За життя поета у нас не вийшло жодної збірки його […]...
- Лист до дочки про кохання В літературі та й, погодьтеся, у повсякденному житті доводиться часто зустрічатися з жінками, які по-рабськи терплять побої і знущання чоловіка, причому іншо-‘ го шляху перед собою не бачать і не уявляють життя без другої половини. Кохають? На чому ж ґрунтується таке почуття? Думаю, на сліпій покорі. А може, як і Марія з однойменного твору Уласа […]...
- Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і П. Тичини Кохання варте стільки, скільки Варта сама людина, яка його відчуває. Р. Роллан Тихоплинно минає час. Як у природі, так і в людському житті відбуваються постійні зміни. Весна – це дивовижне оновлення природи, це свято, це всюдисуще торжество життя. Її ознаки помітні навкруги ще задовго до танення снігів. Теплі передчуття оновлення навіює знайома картина синіючого вдалині […]...
- Є в коханні і будні, і свята (тема кохання у творчості українських поетів) Є в коханні і будні, і свята (тема кохання у творчості українських поетів) Квітки любові розквітають Єдиний раз, єдиний раз. О. Олесь Кохання – прекрасне почуття. Про нього стільки сказано, стільки написано. Та, мабуть, найтонше, найтрепетніше це почуття оспівали поети. Почнемо з Шевченка. Йому довелося пізнати нещасливе кохання, спричинене чи то обставинами, чи то невзаємністю. […]...
- Визначте своєрідність зображення теми кохання в “Книзі пісень’ Франческо Петрарки “Книга пісень” або “Канцоньєре” Франческо Петрарки – це шедевр ліричної поезії, присвяченої великому коханню поета, коханню до Лаури. В книзі більше як 350 віршів, серед яких 317 сонетів “На життя і смерть Мадонни Лаури”. У своїй любовній ліриці поет милується коханою, її ангельскою зовнішністю, небесною чистотою: “…погляд ніжний, чарівний вид; постать горда…” Лаура для поета […]...
- Що таке кохання Той, хто кохає, любить життя, людей. Це почуття надихало на створення шедеврів мистецтва. Кохання водило пензлем Рафаеля, коли він створював свою «Сікстинську мадонну». Кохання виливалося у невмирущі рядки Пушкіна, Лермонтова, Шевченка, Сосюри, надихнуло Родена на створення чудової скульптури «Вічна весна». Кохання – Це почуття, що облагороджує людину, робить її кращою. Заради коханої звершуються подвиги. Саме […]...
- Мої думки про те, як кохання змінює людину Кохання – велике і прекрасне почуття. Про нього написано безліч книг. Але все одно воно залишається для кожного невідомим, незвіданим, кожен відкриває його для себе по-своєму. Тимко, наприклад, відкрив для себе красу навколишнього світу, побачив, якими прекрасними можуть бути звичайні луки, проста квіточка і навіть назва її, наприклад, невісточка, ромашка. А головне – хлопець відчув […]...
- Кохання… лірика Дмитра Павличка Кохання… Це чарівне слово здавна хвилювало розум і душу людини, пробуджувало уяву, кликало на подвиги. Та й що в світі є чарівніше, дивовижніше, ніж кохання? Людське, справжнє, чисте кохання, яке то віддається болем у серці, то нагадує чарівну квітку, що п’янить своїми пахощами? Коли людина вирушає в широкий світ з рідної оселі, мати дарує їй […]...
- Возвеличення кохання у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Кохання… Це дивовижне почуття завжди хвилювало людей, кликало на подвиги в ім’я коханого чи коханої. Тому й не дивно, що видатний український письменник, майстер психологічних новел, береться за перо, щоб написати історію одного кохання, кохання гуцульських Ромео та Джульєтти. Іван Палійчук і Марічка Гутенюк – діти природи з вічною і вірною любов’ю до гір, “близьких […]...
- “Є в коханні і будні, і свята” (інтимна лірика В. Симоненка) Значну частину своєї творчості Василь Симоненко присвятив темі кохання. Багато сторіч поспіль ця тема будила серця і митців, і звичайних людей, очищувала та надихала, допомагала людині стати кращою, повірити в себе, сповню вала життя сенсом, а особистість – прагненням щастя, наснагою жити та творити, дихати на повні груди, відкривши свою душу і сповнене коханням серце […]...
- Твір-есе на тему: “Сила кохання” Кохання у всі часи було головною рушійною силою людства на його шляху до гармонії життя. Коханню присвячено величезну кількість творів мистецтва та літератури. На перший погляд суто особисте почуття деколи впливало на хід історії і вирішувало долі цілих держав. Досліджували це незбагненне почуття вчені і поети. Йому довіряли свою долю видатні самодержці і великі полководці. […]...
- Народе мій, до тебе я ще верну… (Василь Стус) Його ховали в українську землю 19 листопада 1989 року. Десятки тисяч киян проводжали поета на Байкове, до останньої оселі громадянина-страдника. Того дня глибокий сум струменився з сердець людських, з сотень прапорів і корогів. А через кілька місяців спалахнув хрест на його свіжій могилі – і мертвий поет заважав комусь жити. Василь Семенович Стус вже в […]...
- Чи існує справжнє кохання? Любов, як сонце, світу відкриває Безмежну велич людської краси. В. Симоненко Найчарівніший прояв любові – кохання. Це почуття знову й знову доводить, що без нього життя втрачає сенс. Кохання змінює людину, в її душі ніби розквітає чарівна квітка, яка своїм тонким ароматом заповнює кожну клітину; кохання дарує людині радість, гармонію – саме таким є ідеальне […]...
- Вічне кохання Здається, що на світі не існує людини, якій би була байдужою тема кохання. Може, це і є те найблагородніше почуття, яке робить людину людиною. Кохання робить нас добрими і лагідними, чуйними і чистими. Читаєш книгу, дивишся фільм – скрізь кохання. Здається, що саме воно є рушієм життя, бо всі безумства і всі благородні пориви звершуються […]...
Погляд у криницю.
Василь Симоненко – співець кохання