Українська пісня. Твір-роздум з елементами опису

Відомий український поет і письменник І. Франко казав: «Пісня і праця – великі дві сили!» Давайте замислимося, чому це «сили»? Споконвіку живе в Україні пісня, поєднавши в собі пристрасне, емоційне слово з чарівністю музики. Вона супроводжує людей все життя – від колиски до могили, бо немає

такої події або такого почуття, що не знайшло б свого відображення в пісні. Материнська колискова, ніжна пісня кохання, весільна співанка, бойовий гімн, врешті – пісня-голосіння над померлим. Вона, як і доля народу, виростала на черствому хлібі історичних

подій. Цілі історичні періоди відомі нам саме з пісень. Ліна Костенко казала:

Історії ж бо пишуть на столі, Ми ж пишем кров’ю на своїй землі, Ми пишем плугом, шаблею, мечем, Піснями і невольницьким плачем. Не завжди ми знаємо авторів пісень – багато серед них безіменних, але відомі імена їх творців оповиті легендами.

А скільки було безіменних козацьких кобзарів, що славили рідний край, підтримували бойовий дух наших славних лицарів і самі часом гинули разом з вояками! Пісні-думи зберегли для нас, нащадків, як пам’ять про славні подвиги і героїзм захисників Вітчизни. За словами знову ж таки Ліни Костенко:

Про

наші битви на папері голо Лише в піснях вогонь отой пашить… Кожна пісня – це вже характер. Були й інші пісні. «Реве та стогне Дніпр широкий», – співаємо ми й сьогодні.

І в мирні часи пісня поруч з нами. Існує безліч прекрасних пісень, що прославляють волю і незалежність нашої Батьківщини, підкреслюють безсмертну красу нашої мови.






Батьківщину не вибирають.
Українська пісня. Твір-роздум з елементами опису