Скільки б не пройшло часу, постать Лесі Українки буде завжди асоціюватися з образом героїні її поезії «Contra spem spero!», рядки якої вражають драматизмом і водночас оптимізмом дівчини, здатної за найтяжчих обставин «пісню веселу співать».
Максим Рильський, аналізуючи творчий доробок Лесі Українки, залишив нам такі роздуми: у самому характері Лесі, яка, до того ж, через тяжку свою недугу часто змушена була залишатися на самоті зі своїми думками, був дуже
Збагнімо мову неба – книги одвічної! Знайдімо ту зорю, що світить для нас. Ту таємничу зорю, що освітить шлях зажуреним і знеможеним, підніме з колін рабів і тих, що в чорній пітьмі пристрасно шукають
Ми знаємо тепер, хто був той «людський хлопець», що зачарував своєю грою, а далі й закохав у себе дочку лісу, ніжну красуню Мавку. То – Лукаш, син простої селянки-вдови, небіж доброго і мудрого дядька
Патріотична драма «Бояриня» була написана Лесею Українкою в 1910 році. Поетеса дуже любила свою країну, свій народ, її хвилювала доля рідної України, яка перебувала під владою Росії, не мала навіть власної державності. Удрамі «Бояриня»
Багатостраждальна наша Україно! Скільки довелося тобі витримати за весь період існування страждань, принижень, глузувань з приводу меншовартості! Але патріотичний дух українців не змогли розчавити ні татари, ні половці, ні польська шляхта, ні можновладні московські
Безсмертну драму-феєрію «Лісова пісня» Леся Українка написала за 12 днів, хоча виношувала її в своєму серці все життя. Цей твір – гімн єднання людини і природи, це щира пісня про велич духовного, про порив
Леся Українка – мужня, волелюбна людина, яка завжди вірила в перемогу робітничого класу над експлуататорами. Вона любила сій народ і високо цінувала його прагнення бути незалежним. З цією темою в поемі тісно пов’язана проблема
Кожен поет чи письменник вкладає у свій твір часточку власної душі, висловлює власні почуття і переживання, своє бачення світу. Відома українська поетеса Леся Українка вже з дитячих років дуже тонко відчувала добро і зло,
Уявіть собі картину пізньої осені… Непривітна вона, безрадісна. Голі дерева мерзнуть під холодним небом, яке затягли важкі олив’яні хмари. Вони погрозливо зависли над порожніми полями і, здається, хочуть притиснутися до землі, вкриваючи все навколо