Грабовський П
Боротьба за народне визволення і народне щастя – зміст усієї творчості П. А. Грабовського. Я не літав в надзоряні країни, А все державсь бездольної землі; Боровся я за щастя для людини, За світло в
Є в поезії Павла Грабовського закуток світлої пам’яті, який можна порівняти з капличкою. В ній поет молився до образу жінки-борця, яка булла йому і коханою, і подругою, і супутницею на важких невільницьких шляхах. Нею
В історію української літератури Павло Грабовський увійшов як поет-борець, публіцист і критик, пропагандист світової літератури, співець дружби народів, істинний гуманіст. Письменник захоплювався народними піснями, високо цінив їх глибокий зміст, поетичну красу. Вони були головним
Павло Арсенович Грабовський – це богатир, кований з чистої сталі з голови до ніг, воїн-подвижник, який йшов свідомо на явну загибель. Ще з юних років у хлопця був, тяг до всього незвичайного, розвинуте почуття
Усе подвижницьке життя Павла Грабовського, вся його пристрасна поезія були віддані Україні. Він працював, боровся і поневірявся. Поет любив Україну. Тому її образ часто зустрічається в йог поезіях. У вірші «Сон» ліричний герой згадує
П. А. Грабовський – поет високого громадянського обов’язку. Де б він не був: чи то за тюремними Гратами, чи у Вілюйську, чи в Якутську, чи в Тобольську,- тяжкий сум за Україною визначав зміст його
У своїй творчості Павло Грабовський правдиво показав тяжке становите людей, їх горе і біль, вивів образи знедолених і скривджених. Поет добре знав про безправність, приниження, важку працю і злиденність жінки з низів сучасного йому
П. А. Грабовський – людина, яка стала символом нездоланності людського духу, взірцем відданості ідеалам щастя, справедливості і свободи. Через все життя, сповнене трагедії, приниження, він проніс світлу любов до рідної землі, до України, до