Твір-роздум: “Моє особисте ставлення до проблем у творі “Останній дюйм” Д. Олдріджа”

Кожен твір намагається підняти перед читачем ряд певних проблем, навчити його чомусь, показати якісь нові, раніше невідомі проблеми життя і буття. Чи прислухатися до цього, чи приділяти достатню увагу цим проблемам або просто проігнорувати їх – це вже справа кожного окремого індивідуума, в яке ніхто не має права втручатися. У той же час існують і такі твори, які є універсальними, які настільки добре вказують на існування проблеми, що заперечувати його стає практично неможливо. “Останній дюйм” від Олдріджа є одним з таких творів.

Батьки

і діти далеко не завжди добре спілкуються, вже точно їх рідко можна називати друзями. Все-таки різниця у віці, відмінності в світогляді і розумінні власних потреб відривають їх один від одного. Іноді таке нерозуміння переростає і в інші, більш суттєві проблеми і навіть сварки. Батько і син з твору Олдріджа спілкувалися мало, але до певного випадку. Одного разу вони вирушили на острів фотографувати акул. Але там сталося нещастя – батько був акулою укушений, втратив багато крові. Він не міг більше керувати літаком, а тому обидві людини опинилися на межі неминучої загибелі. Тому батько і син були змушені почати нормально
спілкуватися, щоб тато міг розповісти дитині, як правильно управляти повітряним судном і як подолати той горезвісний останній дюйм, який відділяв їх від правильної та безпечної посадки. На щастя, удвох вони впоралися з цією проблемою і змогли вижити.

Я думаю, що діти і батьки мають спілкуватися як можна частіше не тільки в таких екстремальних ситуаціях, але й просто по життю. Звичайно, вік відкладає свій відбиток на думки і характер людини, це нормально і неминуче. Щоб знайти спільну мову з одним із батьків іноді потрібно увійти в його становище, спробувати зрозуміти, що він відчуває, про що він думає. Звичайно, і батьки повинні ставитися з розумінням до дітей. Приміром, вони повинні шукати підхід до своїх дітей, знаходити з ними спільний інтерес, навіть якщо батькам вже давно нецікаво все те, чим цікавляться діти.

Моє ставлення до проблем цього твору – однозначне. Я розумію ці проблеми, я прекрасно розумію людей, які з ними стикаються. В той же час я вважаю, що всі люди повинні докладати якомога більше зусиль для того, щоб ці проблеми швидше сходили нанівець, пом’якшувалися і доставляли їм та їхнім родичам менше клопоту і болю. Все-таки батьки і діти – це найближчі люди, які повинні розуміти, що любов до самого ближнього повинна бути у них на першому місці.






Перевернутий світ кафка.
Твір-роздум: “Моє особисте ставлення до проблем у творі “Останній дюйм” Д. Олдріджа”