Твір-роздум «Мій рідний Харкове, тобі – моя любов»

Мабуть, кожна людина вважає, що її місто або село, де вона народилася і живе, – найкращий куточок землі. Таким для мене є мій Харків – добрий і чесний трудівник, допитливий дослідник, культурний діяч. В ньому дивовижно переплітаються Сива давнина і запал молодості, модернізовані новобудови й шедеври архітектури минулих століть. Він серйозний і водночас веселий, гомінкий і поважно тихий.

Найбільше мені подобається місто у весняному цвітінні каштанів і яблунь, сповнене ароматом квітучого бузку і свіжого зеленого вбрання. Яскраве сонце

заливає свіжі асфальти і молоду траву, віддзеркалюється у чистих шибках.

А який він загадково дивний узимку! Особливо увечері, коли на білій ковдрі снігу Сплять дерева, вгамовуються і затихають будинки. Золотом вкриває мій Харків осінь. Мені здається, вона у нас особлива Може, тому, що в місті багато дерев, і коли вони скидають своє золоте листя нам під ноги, вся земля стає золотою.

Літо розмальовує вулиці Харкова різнобарв’ям. Але, я чомусь не дуже люблю моє місто влітку. Може, тому, що о цій норі в ньому спекотно. А може, тому, що літні канікули розлучають мене з багатьма друзями.

… Я йду вулицями Харкова,зливаюсь

з перехожими і відчуваю себе господарем рідного міста. Бо мине зовсім небагато часу – і його життя залежатиме від мене і таких, як я. Я впевнений: якщо і надалі в серцях наших буде палати вогонь любові до Харкова, то повік не згасне його слава!






Твір на тему різдво у моїй родині.
Твір-роздум «Мій рідний Харкове, тобі – моя любов»