Твір про маму

Мама! У цьому слові, в цьому призначенні жінки природа утілила найвищий свій ідеал. Ще в дохристиянські часи люди вірили, що існують сили, які оберігають сімейне вогнище від злих духів, від яких залежить спокій і добробут у будинку. Улюбленою хранителькою сімейного вогнища у наших далеких предків була богиня Мокоша, або, як її ще називали, – богиня Берегиня. Яке поетичне, яке тонке ім’я. Та, яка береже житло, оберігає від невірного кроку, від напасті і зла. Ми знаємо її. Прокидаючись уранці, поспішно ковтаємо їжу, приготовану її руками, і біжимо

в школу, часто забуваючи подякувати її. Засинаючи увечері, бачимо над собою її лагідні очі. Забуваємо іноді сказати тим очам слова любові або навіть коротке “Добрій ночі”. Ми знаємо її! Ту Берегиню, яка ніколи не вимагає від нас ніяких жертв, а сама заради нас жертвує усім – навіть життям! Ім’я цієї богині – Мати.

У усіх народів шана до матері була таким же священним почуттям, як і любов до Батьківщини. Мати дає життя. А без Батьківщини – ми сироти. І перед ними у нас один загальний обов’язок – любити, поважати, берегти. Мати і дитя – самий прекрасний образ з людської історії. Народні легенди,

балади розповідають про матір, яка не замислюючись віддає своє життя за щастя дитини.

З давніх часів у усіх народів існував культ Матері. Особливим епітетом оповитий цей культ в християнстві. Образ Божої Матері ніби увібрав в себе усю радість і печаль, усі втіхи і болі материнства, став прикладом материнської вірності і самоотреченности, тієї сили духу, яку у важку годину може виявити лише материнське серце. І в той же час став покривом материнства і дитинства, символом надії на добро і щастя.

Ніжне, любовне відношення до матері знайшло відображення у великій кількості звернень до неї: мама, матінка, матуся, матуся, мамочка. І скільки б тобі ні було років – п’ять або п’ятдесят, – тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чим більше твоя любов до матері, тим світліше і спокійніше її життя.

Яка ж дивна доля жінки в історії людства. І справді, її то піднімали до небес, називали Мадонною або Прекрасною Дамою, то принижували, називаючи істотою нижчого сорту. Українській жінці повезло, їй ніколи не потрібно було доводити своєї рівності з чоловіками, адже вона завжди могла постояти за себе, за свою гідність. Рівноправ’я чоловіка і жінки – це частина українського менталітету. Жінка-учитель, жінка-лікар, жінка-інженер, жінка-учений – зараз цим нікого не здивувати. Отже, для нас, жінок, відкриті нові можливості, нові простори для звершень.

Я – дівчина, майбутня жінка. Про що я мрію? Ох і багато цих мріянь! Але найголовніше – хочеться бути гідною тих жінок-українок, імена яких навіки зафіксовані в історії України. Це і Леся Українка, і Ольга Кобылянская, і Марія Заньковецкая, і Ліна Костенка…

Після шкільних років ми станемо на порозі самостійного життя. Настане час визначити свої смаки і обрати одну з доріг, на якій би можна було повніше себе реалізувати. Нелегко вибрати спеціальність. На сьогодні налічується близько чотирьох тисяч різноманітних професій. А потрібно обрати ту, яка приносила б людині задоволення від роботи і користь людям. Я б хотіла присвятити своє життя людям. Віддати людям свій талант, свої знання, своє натхнення, хоча остаточно я ще не визначилася зі своєю майбутньою професією. У мене ще є час подумати, адже це надзвичайно нелегке питання. І так хочеться не помилитися…

Людина народжується чистою, як білий аркуш паперу. На цьому листі життя пише багато чудового і не дуже. Потрібно докладати неймовірних зусиль, щоб записи твоєї душі були гідна повага. І тут немає ніякої різниці: юнак ти або дівчина. З дитинства батьки, бабусі, дідусі учать нас бути добрими і слухняними. Вихователі в дитячому саду і учителі в школі учать нас бути добрими, чесними, кмітливими, розумними. Усіх однаково учать: і дітей, і дівчат. Стаючи дорослими, ми повинні вирішувати для себе як розпізнати добро і зло. Повинні жити по нашими принципами. Та все ж перед дівчатами лежить велика відповідальність. Адже кожна дівчина в майбутньому буде не лише учителем, лікарем, юристом, економістом, дизайнером, але і дружиною і матір’ю. І тому повинна піклуватися не лише про своє майбутнє, а і про майбутнє своєї сім’ї, своїх дітей, тобто про майбутнє своєї країни, своїй націй, усього людства. А це дуже велика відповідальність! І кому ж як не жінкам узяти на себе цей тягар! Почесний і священний вантаж відповідальності за майбутнє прийдешніх поколінь!

Астрологи сьогодні свідчать, що Земля вступає в еру Великої жіночності. Жінка повинна сама піднятися духовно, щоб повести за собою. Завжди коштують рядом слова : жінка-мати, жінка-сестра, жінка-дружина, улюблена, єдина… Саме вона повинна завжди і в усьому подавати приклад моральності, добра, вірності, терпінню, любові. Любові до Батьківщини, любові до оточення, любові до рідних. Оскільки саме в любові сила людини. Наше життя прекрасне, оскільки саме життя – це вже диво. Недаремно геніальний Моцарт свого часу сказав: “Життя – це завжди посмішка, навіть коли по обличчю течуть сльози”. І кому ж як не жінці нести в наше життя цей божественний вогонь любові – щодня, щомиті і в усьому.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір про маму