Твір по картині Васнецова “Царівна Несмеяна”


Чудовий художник-реаліст В. М. Васнецов першим подарував живопису казку. Пісні, билини, легенди, сказання оживають на його картинах. У яскравий, барвистий мир теремів і палаців веде нас і ілюстрація до російської народної казки “Царівна Несмеяна”. Писані царські палати, розкішне оздоблення, високі візерункові зводи…

Веселиться народ, намагається. Отут і купці, і бояри, і іноземні гості, сказители-музиканти, танцюристи, блазні й блазні. Співають, блазнюють, регочуть, бриньчать на гуслях хто в що горазд. А в підніжжя високого терема – простий люд, теж юрбляться, сміються, кричать. І все це скомороство – для царівни, єдиної царської дочки. Сумно сидить вона на різьбленому білому троку у вікна. “Усього багато, є всі, чого душу хоче; а ніколи вона не посміхалася, ніколи не сміялася, немов серце її нічому не радувалося”. Та й чому отут, по правді говорячи, радуватися, якщо ніхто ніколи з нею по душах не поговорить, ніхто із чистим серцем не підійде?! Всі навколо лише шумлять, у наречені мітять, намагаються себе в кращому світлі дати, а нікому до самої царівни справи немає. Тому-то й Несмеяна вона, доти, поки не прийде єдиний, довгоочікуваний, котрий подарує їй посмішку замість блазенства, тепло замість байдужості. А він прийде, обов’язково, адже не те й казка позначається.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Гостинність сучасного. Покоління.
Твір по картині Васнецова “Царівна Несмеяна”