Твір опис картини Левитана “Узимку в лісі”

Опис теми: Холодна й до мурашок по спині гарна картина зимового лісу й самотньо бродячого вовка. Художній опис картини Левитана “Узимку в лісі “.

Узимку в лісі.

Великий живописець Левитан ще учнем художнього училища виявив себе як талановитий пейзажист: в 16 років він уже був відзначений на виставці поряд зі знаменитими тоді художниками. Кожний його пейзаж хвилював глядача. Секрет таївся в таланті художника і його безмірної любові до російської природи. Але сам художник у ці роки був нещасний: він рано осиротів, його переслідували вбогість і безправ’я, йому доводилося боротися за існування й це, безумовно, позначалося на його настрої, на настрої картин, які він писав. Його щиросердечному стану відповідає картина “Узимку в лісі. Вовк” (є й інша картина Левитана з назвою “Узимку в лісі”). Ця картина написана художником у віці 25 років. На той час він уже майстерно володів технікою пейзажу, розумів його “душу”, міг передати лірикові й виразити через пейзаж свої почуття, був досить відомим, але усе ще продовжував сильно бідувати й страждати.

На картині

ми бачимо зимовий ліс, чорний, голий, прозорий, холодний. Білий сніг, чорні дерева, сіре низьке небо, тонкі гілки чагарнику, що стирчать з-під снігу – все виглядає безрадісним, сумним, сумовитим. Удалині ліс більше густий, коштує суцільною темною стіною. На передньому плані – опушка, рідкі дерева, потужні чорні стовбури їх роблять обтяжуюче враження. Від пейзажу віє самітністю, тугою, смутком, нескінченним холодом. І любов’ю – так сумують і засмучуються про щось улюбленому, що не залишає байдужим.

Левитан дружив з іншим художником-пейзажистом, Олексієм Степановим. У той час вони багато їздили вдвох, шукали матеріал для своїх картин і навіть жили разом. У їхніх картинах багато схожого й різного. Наприклад, Левитан більше любив “чистий пейзаж” – без присутності в ньому живих істот або людей. А Степанов дуже любив виразити настрій через фігури присутніх у картині фігур тварин або людей. Цей художник був також видатним анімалістом – він умів не просто точно намалювати тварина, але й додати йому характер. Особливо вдавалися йому вовки. Йому подобалася дика й небагато страшна краса цих тварин. Один раз на полюванні – а Степанов був ще й гарним мисливцем – він цілився у вовка й уже готовий був вистрілити, але опустив рушницю, уражена красою звіра.

Коли Левитан закінчив свій пейзаж “Узимку в лісі”, він показав його другові. Вони обоє бачили, що картина вдалася й все-таки їй не вистачає ще одного акценту, щоб услить тему самітності, розпачу, туги. І тоді майстер-анімаліст Степанов твердою рукою вніс у пейзаж Левитана фігуру самотнього вовка – сильного, запеклого звіра, що також неспроможний перед холодом і голодом, як і інші. І картина стала називатися “Узимку в лісі. Вовк”.






Твір барви українського слова.
Твір опис картини Левитана “Узимку в лісі”