Твір на тему: “Завдяки яким рисам людина стає першопрохідцем”

4 жовтня 1957 року ракета вивела на орбіту штучний супутник Землі. Це був перший крок в освоєнні космосу. Без ракети-носія не могло навіть ітися про космічні польоти.

Очолював цю велику справу Головний конструктор, академік, українець за походженням Сергій Корольов.

Підвищена вимогливість, стислі терміни завершення завдань, новизна, яка приховувала не лише приємні несподіванки, змушували тих, хто з ним працював, постійно перебувати в стані нервового напруження.

Але усі труднощі й неприємності були дріб’язком порівняно із захопливою

роботою. Однією з причин постійного інтересу до роботи була її новизна. Корольов не хотів спокою, не любив повторюватися. Працюючи над якоюсь новою конструкцією, зробивши певний поступ у роботі, нарешті надавши конструкції потрібного ступеня завершеності, він часто свої досягнення “дарував” спорідненому колективу, до того ж навіть переводив своїх колег до нової групи конструкторів. Це свідчило про масштабність його поглядів, правильне розуміння державних завдань і невичерпну творчість.

Попри все Сергій Корольов нікому не передавав тематики, пов’язаної з пілотуванням польотів. Мабуть, вагому роль

у цьому відігравала його юнацькій мрія – літати на планерах, а потім на ракетному апараті. Тому всю інформацію про космонавтів він контролював дуже ретельно.

На той час не було жодного досвіду створення космічних кораблів, підготовки космонавтів. Що очікувало людину в космічному просторі? Як вплине космічний політ на психіку людини? На ці запитання ніхто не міг відповісти.

Першим космонавтом був Юрій Гагарін, який зумів зробити все, на що здатна людина. Раніше про таке можна було тільки мріяти.

Перший космічний політ був дуже коротким. Він тривав усього сто вісім хвилин. Але саме ці миті стали в історії початком нової ери – проникнення людини в космос.

Космонавтика розширила обрії наших знань, стимулювала розвиток багатьох галузей науки й техніки. Ми завжди будемо з вдячністю пам’ятати імена людей, які відкрили нову сферу людської діяльності, зокрема одне з найяскравіших – ім’я нашого співвітчизника – Головного конструктора, академіка Сергія Павловича Корольова.

Щодо С. П. Корольова, то озираючись на життєвий шлях цієї видатної людини, починаючи з захоплення конструктора планеризмом у юнацтві і закінчуючи його останніми днями, можна виділити головну рису його характеру – прагнення робити незвичне и бути завжди на крок попереду свого часу. Його планери завжди були унікальними, а потім і ракетна техніка втілила в собі оригінальні рішення талановитого вченого, яка, завдяки передовій думці С. П. Корольова, не мала в той час аналогів у світі. Сергій Павлович передбачав і як ніхто більше, добре розумів, яким вагомим внеском у науково-технічний прогрес можуть стати його відкриття, як вони будуть сприяти зміцненню обороноздатності нашої країни та її розвитку в галузі космонавтики. Саме цьому він віддав всі свої сили і талант, своє знання и все своє життя.

Якби С. П. Корольов жив кілька століть тому, він, можливо, відправився б відкривати нові землі. А в свій час він допоміг зробити людству більш серйозне – допоміг зробити перший крок до освоєння невідомого Всесвіту.

На мою думку, політ людини в космос – це найзначніша подія XX століття, яка стала поштовхом до стрімкого розвитку науки та втілення новітніх технологій у наше повсякденне життя. І результатом такого втілення я вважаю створення першого комп’ютеру, створення Всесвітньої комп’ютерної мережі та появу в нашому житті великої кількості електронних приладів, які не тільки полегшили наше існування, а й допомогли боротися з хворобами, робити нові відкриття, більш досконало вивчати наше минула та робити ще багато-багато корисного. Створення комп’ютера я вважаю другою найвидатнішою подією минулого століття. А якщо б люди с такими рисами характеру, як у С. П. Корольова та інших видатних вчених, конструкторів, льотчиків і аматорів у самих різних професіях, то прогрес людства був би просто неможливим.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір на тему: “Завдяки яким рисам людина стає першопрохідцем”