Твір на тему: “Пісне, чому чаруєш так мене?”

“Наша пісня, наша дума

Наша пісня, наша дума

Не вмре, не загине…”.

(Т. Шевченко)

Колись відомий український письменник І. Франко якось сказав: “Пісня і праця – великі дві сили”. Я з цим повністю згоден, адже пісня в Україні живе споконвіку. Вона поєднує в собі емоційно пристрасне слово з чарівною музикою. Пісня супроводжує кожного з нас усе життя – від колиски до труни, адже не має такого почуття або події, які б не знайшли свого відображення в народній пісні. Це й мамині колискові, й пісні про кохання, й весільні співанки,

й бойові гімни, і, врешті-решт – голосіння над померлим. Народна пісня, як і народна доля, зростала на визначних подіях історії. З пісні нам відомі цілі історичні періоди.

Відома українська поетеса і письменниця Ліна Костенко колись казала:

“Історію ж пишуть на столі,

Ми ж пишемо кров’ю на своїй землі,

Ми пишемо плугом, шаблею, мечем,

Піснями і невольницьких плачем”.

Не завжди нам відомі автори пісень, але від цього вони не стають гіршими. Багато пісенних творів залишаються безіменними, та й відомі імена оповиті різноманітними легендами. А скільки у давнину було пісень, які було складено

безіменними козацькими кобзарями! Ці кобзарі своїм співом підтримували бойовий дух славних українців, прославляли рідний край і досить часто гинули у битвах поряд з воїнами. А пісні невідомих майстрів поетичного слова залишалися живими, жили у віках і дійшли до нас майже у такому ж вигляді, нагадуючи нащадкам про героїзм захисників української землі і їх славні подвиги.

Були й інші, добре знайомі нам пісні. Наприклад, “Реве та стогне Дніпр широкий” ми співаємо й досі. Такі пісні і під час незгод, і в мирні часи завжди з нами. Сьогодні існує безліч прекрасних пісень, які прославляють незалежність нашої Батьківщини, свободу нашого народу і волю.

“Роздавав Бог скарби усім країнам, але чомусь забув Україну. Підійшла вона до Бога і запитала: “А що ж мені даси, батько?” Задумався Бог, адже роздав усі свої скарби, і сказав: “Нехай це буде пісня…” І відтоді стала пісня частиною життя України…”.

Не менше значення в культурному та духовному розвитку українського народу, ніж пісні, мали думи. У думах та піснях уся наша історія, уся наша духовна міць, усе наше майбутнє. Взяти, наприклад, “Думу про Самійла Кішку”. В ній йде мова про втечу українця, борця проти загарбників, борця за свободу України, з турецької неволі. У його образі втілено кращі риси нашого народу: сила, кмітливість, сміливість і волелюбність, які є зразком для нащадків.

Але повернемось до пісні. Багато століть вона супроводжувала наших співвітчизників і в біді, і в радощах. З самого народження кожен українець оточується піснями, які несуть в собі усю народну мудрість, зібрану за багато століть. Українські народні пісні та думи – це наші традиції, наша історія, втілення народної мудрості, моральності і духовності. Тому ми повинні цінувати їх, вчитися з них бути гідними доньками і синами своєї Батьківщини та прагнути передати ці безцінні скарби своїм нащадкам.






Україна країна смутку і краси.
Твір на тему: “Пісне, чому чаруєш так мене?”