Твір мініатюра по п’єсі Толстого “Живий труп”

Напружений моральний конфлікт, що став основою оповідання “Після балу”, придбав гостру драматичну форму в п’єсі “Живий труп”. Люди, що оточували героя п’єси – Федора Протасова, у більшості випадків зовні виглядали цілком гідно й респектабельно. Але. Протасов, наділений загостреною чуйністю до будь-якого прояву неправди й фальші, не може жити в середовищі, все існування якої засновано на лицемірстві й удаванні. Розповідаючи про причини свого відходу зі світського суспільства, Протасов говорив:

“Усім адже в нашому колі,

у тім, у якому я народився, три вибори – тільки три: служити, наживати гроші, збільшувати ту капость, у якій живеш. Це мені було огидно: може бути, не вмів, але, головне, було огидно. Другий – руйнувати цю капость; для цього треба бути героєм, а я не герой. Або третє – пити, гуляти, співати. Це саме я й робив. І от допелся”.

Навіть Протасов, що, по його власних словах, “не герой”, не погоджується підкоритися тій системі насильства й несправедливості, що протистоїть його поданням про вільне життя. Тим самим він кидає виклик суспільним підвалинам, традиційним поглядам, заснованим на перекручених поданнях про життєві

цінності. У літературознавстві вже було відзначено (у роботах В. Я. Лакшина, наприклад), що остання п’єса Толстого об’єктивно близька чеховської драматургії. Хоча Толстому й не подобалися п’єси Чехова, його художні пошуки в області драматургії протікали в подібному напрямку






Мій ідеал моя мама.
Твір мініатюра по п’єсі Толстого “Живий труп”