Твір-мініатюра: істина Миколи Хвильового

Що таке істина? Чи залежить вона від наших уподобань, поглядів, реальності? Звичайно, існує істина в органічному поєднанні пізнавальних образів з драматичним світом, таким іноді прекрасним. М. Хвильовий вважається шукачем істини. Хто міг оцінити в 20-30-х роках XX ст. прагнення письменника знайти відповіді на найболючіші питання буремної пори: чи повинен новітній “процес” бути окроплений кров’ю українців, чи в ім’я “щасливого майбутнього” треба розлучатись з власним “я”?

Оцінка пошуку істини була виставлена тільки в кінці

XX ст. Мої сучасники знайшли шляхи об’єктивного погляду на естетичні погляди молодих письменників “від плуга та верстата”: активне заперечення хуторянства, ефективні шляхи розвитку мистецтва, необхідність виходу його на світову арену.

М. Хвильовий розпочав літературну дискусію 1925-1928 років, яка стала викриттям прихованої за лаштунками “червоної просвіти” небезпечної тіні літературного чиновника. Вперше була сформульована думка: “Європа чи просвіта?” У памфлетах письменника “Камо грядеши” (1925) і “Думки проти течії” (1926) пропонувалося проаналізувати мистецтво, вивести його на широкі

світові обшири.

Проблема, поставлена літературною дискусією 1925-1928 років,- бути чи не бути українській літературі та культурі як повноцінному духовному явищу в контексті світового розвитку розкривала обрії творчої перспективи.

М. Хвильовий писав: “греби, весляре, на верхів’я…” Верхів’я національної самобутності. Це і було тією істиною, яку знайшов, але не зміг реалізувати в суспільних умовах тоталітарного режиму письменник ураїнського відродження.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір-мініатюра: істина Миколи Хвильового