Трагічна доля жовніра в цісарській армії в повісті Юрія Федьковича “Три, як рідні брати”

Тема жовнірського життя є провідною у творчості Юрія Федьковича. У своїх творах письменник, який сам прослужив у австрійській армії десять виснажливих років, знав думки і прагнення простих солдат, з глибокою художньою силою викривав цісарську вояччину, висловлював справедливий гнів проти цього світу гноблення і насильства.

Автор змальовує гірку долю селян, зневажених, безправних, яких відірвали від рідної сім’ї і силою забрали в армію.

Про безправне становище жовніра, про його сумні думи Федькович пише як про близьку, особисту

справу із співчуттям, розумінням, ніде не залишаючись байдужим спостерігачем.

Жовнір у творах Федьковича – це безправний гуцул, що мучиться на чужині в нестерпній муштрі. Він сумує за рідним краєм, сім’єю, яка бідує, втративши свого годувальника.

Життя такого рекрута найповніше розкривається в повісті “Три, як рідні брати”. Розповідь у повісті ведеться від імені головного героя Івана Шовканюка. З тяжким серцем покидав він різну домівку і йшов на службу, бо вдома залишалася стара хвора ненька (батька вже давно не було на світі), безпомічні сестри, малий братик та ще один смертельно хворий брат. Покірно,

терпляче зносить муштру Іван, тільки іноді, коли особливо тяжко, помолиться Богу та тихенько, щоб ніхто не бачив, поплаче.

Юрій Федькович показує, як грубо топчеться людська гідність жовнірів, якої сваволі і знущань вони зазнають від австрійських офіцерів. Лист, який прийшов Іванові від брата, капітан не подав йому, а грубо, з криком жбурнув у обличчя. Іван з листа брата, який перед смертю прощався з ним, дізнався про тяжке становище родини: брат помирає, стара матуся зостанеться сама, бо сестри і братик змушені були піти в найми.

Коли Іван, щоб допомогти бідуючій сім’ї, наважився звернутися до капітана з проханням про відпустку, то замість неї дістав жорстоке покарання – капітан до крові розбив йому обличчя та ще й наказав заарештувати.

Доведений до відчаю, Іван думає про самогубство. І, мабуть, здійснив би свій намір, як це робило багато жовнірів, не маючи сил зносити знущання і втративши всіляку надію на краще, якби йому на допомогу не прийшов капрал Бая, словак, що згодився служити ще рік за те, що Іванові дозволять відпустку.

Мало не замерзнувши по дорозі додому у передріздвяну ніч (його врятував такий самий добрий і співчутливий, як він, жовнір), Іван робить усе можливе, щоб допомогти бідуючій сім’ї. І йому допомагають вірні друзі: українець Яків, німець Тоні та словак Бая.

“Три, як рідні брати” – єдиний оптимістичний твір Юрія Федьковича. Незважаючи на жорстоку реальність, автор проповідував одвічні моральні закони, за якими добро перемагає зло, а правда торжествує.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Трагічна доля жовніра в цісарській армії в повісті Юрія Федьковича “Три, як рідні брати”