Тарасова молитва (“Ісая. Глава 35 (Подражаніє)”, “Молитва”)

Тарасова молитва (“Ісая. Глава 35 (Подражаніє)”, “Молитва”)

У Шевченкових поезіях, написаних після повернення із заслання, все частіше звучать біблійні мотиви, Кобзар звертається до переспівів із Святого Письма, зокрема до біблійної історії, наслідування біблійних пророцтв. Так з’являється “Подражаніє 11 псалму”, “Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19”, “Оси глава XІV подражаніє”. Прочитання цих творів дає розуміння того, що Біблія входить у поезії Кобзаря не просто як данина традиції, а як намагання донести пам’ятку християнської культури до свідомості рідного народу, до того ж його рідною мовою, осмислити шлях українців у світі крізь призму вічної символіки.
Слова з “Молитви” Тараса Шевченка “Мені ж, мій Боже, на землі надай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай!” могли б стати епіграфом до всієї його творчості. Адже саме в молитві людина виражає свої сокровенні мрії та бажання. Найзаповітніше в Шевченка збігалося з основною заповіддю Ісуса Христа – заповіддю любові. Тому так переконливо звучить кредо поета, висловлене на схилі віку.
Надзвичайно мало було єдності та згоди між нашими людьми за часів Шевченка, бо кожний тягнув у свій бік, як йому вигідніше й корисніше, як наслідок такого стану народ ніс важке ярмо неволі й терпів страшне лихо.
Думаючи про волю українського народу, мусив також донести до нього ідею єдності й згоди, пробудити силу в тих, хто прагне добра, правди, чистоти, щирої дружби.
А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай
І братолюбіє пошли.
Велику потребу єднання й взаєморозуміння на грунті загальнолюдських цінностей...

Тарас бачив і розумів надзвичайно гостро, бо коли тільки в історії нашого народу хоч на хвилину зблисне можливість волі, то відразу з’являлися сотні отаманів, які задля особистої користі тягнули за собою засліплених їхнім обманом людей. Замість одностайно стати проти поневолювачів, вони боролися самі з собою й у цій боротьбі брат проти брата втрачали все.
“Царям, всесвітнім шинкарям, їхнім дукачам і талярам” Шевченко протиставляє робочі голови, невтомні руки, бо ж тільки вони в силі врятувати “окрадену землю”.
Поряд із молитвою ще більш потужний голос у творчості Кобзаря має пророцтво. Ця тема досить виразно втілена в образах Перебенді, Волоха, біблійних – Ієремії, Давида, Ієзекіїля, Христа, Ісаї.
Провідний мотив поезії “Ісая. Глава 35” – це прозріння незрячих, визволення довготерпеливих, покара злодіїв за їх нечестиві вчинки. Надзвичайно художньою силою й виразністю у творі відзначаються образи “ниви неполитої”, “дебрі-пустині”, “зцілющої води”, “шляхів святих” і, як кінцева мета довгої путі, – “веселії села”. Двома наріжними каменями визволення, пробудження є правда й слово:
Тоді, як, господи, святая
На землю правда прилетить
Хоч на годиночку спочить,
Незрячі прозрять, а кривиє,
Мов сарна з гаю, помайнуть.
Німим отверзуться уста;
Прорветься слово, як вода…
Орієнтація на народне прозріння, відродження нації – один із напрямів розвитку романтичної духовності В цілому. Шевченко для України – не просто народний поет, шкільний митець, якого доля обдарувала талантами. Значення його слова для нас особливе. Тарас Шевченко – національній пророк, апостол правди, заступник усіх знедолених, провидець.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Тарасова молитва (“Ісая. Глава 35 (Подражаніє)”, “Молитва”)