Спасибі, мамо, за життя

Велика і чарівна країна, яка зветься Дитинством. І дарує нам в тій країні тепло й ласку найдорожча в світі людина – Мати. Це вона береже, пестить, ростить своє дитя.

В усній народній творчості є багато легенд про матерів. Одна з них розповідає про те, як троє братів будували фортецю і ніяк не могли її скінчити.

Аж ось вищий голос їм сказав, що в стіну треба замурувати того, хто перший принесе їм сніданок наступного дня. Старші брати попередили своїх дружин, а молодший нічого не сказав. Наступного дня мати збиралася нести сніданок. Але дружина

найменшого брата зупинила її, віддала немовля й пішла сама.

Обняв найменший брат свою дружину й віддав каменярам. Та почала просити, аби їй залишили два віконечка: одне для грудей, щоб годувати маля, поки воно підросте, а друге для очей, щоб бачити його. Так жила вона рік, поки вигодувала немовля, а потім скам’яніла. Мати нічого не пошкодує для своєї дитини.

Навіть дорослі діти залишаються для матерів дітьми. А мати, виконавши свій святий обов’язок, йде у небуття. Батьки й онуки в поезії «Мати» Б. Олійника надзвичайно важко переживають розставання з матір’ю і бабусею.

Вона відходить від них спокійно, із почуттям

виконаного обов’язку, бо віддала дітям і онукам все, що могла:

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,

Махнула рукою – злетіли увись рушники.

«Лишайтесь щасливі», –

і стала замисленим полем.

На цілу планету, на всі покоління й віки.

У поезії Б. Олійника «Ялинка» ліричний герой відчуває нагребу власного духовного очищення. Тому він повертається до матері, у світ свого дитинства: «І ми вертаєм… у вічну казку… до матерів».

Материнській любові й печалі, відданості й величі присвятив свій вірш «Пісня про рушник» А. Малишко. За допомогою виразних поетичних деталей поет розкрив красу душі матері: «ночей недоспала», «рушник вишиваний на щастя, на долю дала», «незрадлива материнська ласкава усмішка».

Мамині руки… Немає, либонь, такого, чого б вони не вміли. А ще її очі… Це погляд щирості, добра, любові. В радощі і печалі вони завжди будуть з нами.






Твір який мене вразив.
Спасибі, мамо, за життя