Скромна велич переможців

Скромна велич людини… Що коштує за цим рядком? Наші славні предки зупинили в границь Європи монголо-татарську орду, звільнили Європу від влади Наполеона, розбили фашистські армії й урятували від поневолення народи. Це вже уроки історії. У чому ж криється джерело подвигів народу? Беззавітна любов до Батьківщини – от у чому сила російського характеру. Про народний подвиг нам і нашим дітям будуть розповідати зотлілі сторінки легенд, закривавлені рядки романів і повістей, прострелені кулею рядка віршів. Тема подвигу, масового героїзму народу

ніколи не буде вичерпана в нашій літературі. Не можна гаряче любити, не вміючи ненавидіти, Свідомість героїв повести А. Бека “Волоколамське шосе” підпорядковано одному – Батьківщина в небезпеці. Не жалуючи ні сил, ні життя, бійці готові на всі, щоб зупинити ворога. Проблема героїзму, проблема подвигу і є центральна проблема повести. Напевно, у кожного з нас є свій ідеал. У героїв Бека ідеалом стає людина високого морального боргу. Так, наприклад, комбат легендарної дивізії казах Баурджан Молыщ-Ули стає прикладом для своїх солдатів. Для них же уособленням мужності, стійкості, високих моральних якостей є Панфілов. По
таким, як Панфілов, солдати звіряли свої думки й справи. Михайло Шолохов…

Уже в перших військових нарисах письменник намічає образ людини, що сохранили те, що робить його непереможним, – душу живу, сердечність, здатність ясно мислити. Людей різних доль і характерів звели фронтові дороги в главах роману “Вони боролися за Батьківщину”: відважний Лопахин, стриманий Стрільців, педант Звягінцев, гострий на мову Поприщенко. Війна перешикувала свідомість мирної людини на свідомість воїна. Людиноненависницьку суть фашизму розкриває у своїх добутках Б. Васильєв. Автор протиставляє антигуманізм автографам Перемоги на стінах рейхстагу. Прокльоном фашизму звучать рядка Р. Рождественського: ..люди Землі.

Убийте війну, проклятіть війну, люди Землі! Вони перейняті оптимістичними мотивами. Суворі позбавлення військових років не озлобили людей. Навпаки! Живі пам’ятають… Пам’ятають імена загиблих, пам’ятають Перемогу, добуту кров’ю, ратними працями, високим патріотизмом. І на згадку про тих, хто не повернувся, ми повинні за всяку ціну зберегти мир. І рядка, створені вже після Перемоги, завжди будуть волати до людства: Помнете! Через століття, через роки, – помнете!






Світ у якому я хочу жити твір.
Скромна велич переможців