Сім шляфроків

В оповіді Б. Лепкого “Сім шляфроків” знайшли своє відображення події першої світової війни. Російський та австро-угорський царі воювали між собою за сфери впливу, за володіння світом. В гігантську “м’ясорубку” кинуто сотні тисяч солдатів, які віддавали життя і здоров’я за чужу славу.

Та найстрашніше те, що в районі бойових дій опинялося мирне населення. Кому вдавалося, той виїжджав поїздом, покидаючи худобу, роками нажите добро. В паніці губили дітей, залишали хворих старих батьків. Рятувалися, як могли. Адже перепадало з

обох воюючих сторін. Одні “палили, мордували, в Сибір відсилали”. Інші страчували нібито “за зраду”, допомогу противникові. Їхали люди “як у пропасть”, бо й там, “на Мадярщині”, навряд чи хто їх чекав. Молода пані теж тікала від воєнного лихоліття. їй довелося поспіхом сідати у поїзд, тому не захопила одягу. Тепер була у подраній блузці, домашній спідниці і дуже цього соромилася. Адже вдома залишилося так багато одягу. Та де там дім! Краще вже в такому, ніж під владою ворогів.

Отже, війна неприпустима, це жорстоке і ганебне явище, яку б мету воно не переслідувало. І треба зробити так, щоб не було воєнних конфліктів, вирішувати усі проблеми за столом мирних переговорів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Сім шляфроків