Як же Пушкін поєднує романний простір з простором реальним?
Загальний нарис онегинской топографії також існує. Це “Коментар”, написаний Ю. М. Лотманом, де йдеться про те, наскільки значне місце у романі посідає навколишнє героїв простір, який є одночасно і географічно точним і несе метафоричні
Спілкування (Твір-роздум з елементами цитування)
Ми часто говоримо слова: спілкування, спілкуватися. А що це означає, якщо вдуматися? Поняття “спілкування” в психології уживається найчастіше стосовно міжособових контактів. Заглянемо в словник: Спілкування – це взаємодія два або декількох чоловік, які обмінюються
Голосіївський парк
Недавно ми з класом побували в місті Києві. Найбільше враження – Голосіївський парк. Ніколи не в’януть живі квіти біля підніжжя величного монумента захисникам Києва, зведеного в Голосіївському парку. Сюди приходять кияни і гості України,
Відповіді до теми: повість Вольтера “Простак”
1. До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яке є філософсько-ідеологічною течією XVІІІ ст. і відбилося в усіх сферах мистецтва, у тому числі і в літературі. 2.
По поемі І. В. Гете “Фауст”
“Фауст” – найбільше створення поетичного духу. О. С. Пушкін. Гете працював над “Фаустом” більше шістдесяти років. Образ великого шукача істини схвилював його ще замолоду й супроводжував йому до кінця життя. Твір Гете написано у
На крилах лебедів материнства (за творчістю В. А. Симоненка)
Провідною у творчості Василя Симоненка є тема любові до рідної України. Одним з найвідоміших творів є поезія “Лебеді материнства”. Коли читаєш цей вірш, в уяві постає ціла низка образів. Ще рідна мати, біла хата,
Зв’язок людини з природою в поемі “Крило”
Морально-етичні проблеми, про які пише Борис Олійник, на перший погляд прості і Зрозумілі без зайвих слів. Під пером поета вони набувають глибини й багатозначності, він досліджує їх у тісному зв’язку з повсякденним життям людини.
Думки про Людину і його призначення у творах Горького
Свої думки про Людину і його призначенні Горький з великою силою розвив у романтико-філософському етюді – поемі “Людина” (903) твір-добутку гостро полемічному. Великий пролетарський письменник розвінчує тут декадентські ідейки пасивності, що заперечували активний вплив
“Я взяв життя” (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”)
Сюжет п’єси “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий узяв із реального життя: у країні скасували кріпосне право, сили, що дрімали в окремих представниках селянства, звільнилися і знайшли вихід у примноженні достатків, у скуповуванні земель, у нещадній
Кий – полянський князь
Мабуть, не кожен з нас відчуває свою причетність до історії. Зазвичай сучасність з її повсякденними клопотами та турботами сприймається нами як єдина можлива реальність. Іншу нам важко уявити. Проте народна творчість зберігає багато пісень,