Тему людини й природи розглядали багато письменників, і серед них мені хотілося б назвати Валентина Распутіна і його роман “Прощання із Запеклої”. Природа в цьому добутку з’являється перед читачем у різних значеннях. Це й
З виходом роману “Парфумер” (1985) ім’я німецького письменника стало широковідомим, його стали називати класиком ще за життя, але літератор досить сором’язливий, не любить давати інтерв’ю журналістам, стиль його життя трохи відлюдьку ватий, за що
“Страждаючи, залишається красивим” (Іван Франко “Зів’яле листя”) Важко знайти у світовій літературі більш хвилюючу поетичну розповідь про страждання людської душі, зраненої нещасливим коханням, як збірка Івана Франка “Зів’яле листя”. Кожен її рядок – це
І. Коцюбинський у пошуках стилю. (Письменник подолав складний шлях стильових пошуків, перебуваючи спочатку під впливом етнографічного реалізму І. Нечуя-Левицького, а згодом – психологічного реалізму Панаса Мирного. Проте селянська тематика стала завузькою для творчості письменника,
Лірика Максима Рильського зросла на благодатному грунті народної творчості, зокрема, піснях. Поезії майстра слова підкорюють щирістю й добритою, любов’ю до надбань рідного народу. Вірш “Пісні” – гімн талановитому українському народу – створювачу надзвичайного скарбу,
Дівчинки бувають різні: є капризухи, є бовтанки, є ябеди й вредини. Але, на щастя, зустрічаються й такі, як маленька героїня казки X. К. Андерсена “Сніжна королева”. Герда – надійна й вірна подруга. Вона навіть
Ідейно-тематичний зміст родинно-побутового циклу пісень надзвичайно різноманітний. Вони охоплювали найважливіші події і явища з родинного життя селян, з винятковою повнотою відображали їхню психологію, погляди, мораль. У них немає чітко виражених “трудових сюжетів”, розповідей про
Є люди, яким судилося бути більшими за самих себе. Такий Василь Симоненко. На двадцять восьмому літі (власне – зимі) урвався його життєвий шлях, а поетичний, духовний – триває. Василь Симоненко іде до людських сердець,
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 1814 р. в с. Моринці Звенигородського повіту на Київщині у сім’ї селян-кріпаків. Рано втратив батьків, наймитував. Був зарахований до складу панських служників і 1829 р. відправлений до Вільна.
Раскольникова Дуня(Авдотья Романівна) – сестра Рас-кольникова. Горда і благородна дівчина. “Чудово хороша собою – висока, напрочуд струнка, сильна, самовпевнена, що висловлювалося у всякому жесті її і що, втім, не віднімало у її рухів м’якості