У рецензії А. М. Пипін зазначає “вірні прийомах у поясненнях казкових переказів” у Афанасьєва, хоча “пояснень міфічного значення різних казок він іде вже задалеко, бажаючи навіть дрібним подробиць дати місце у міфічних уявленнях народу”.
У будь-якій галузі творчої чи наукової діяльності ми зустрічаємо певні класифікації: за жанром, за видами, численними підвидами та різновидами. І коли з’являється щось нове, дослідники та вчені вже знають, “на яку поличку його поставити”.
У всіх своїх добутках Н. А. Некрасов звертається до народу. І поема “Кому на Русі жити добре” не виключення. Некрасов писав про народ і для народу. Героєм своєї поеми Некрасов обрав не окрему особистість,
Стендаль (Анрі-Марі Бейль) – один з найвидатніших письменників Франції XІX століття. Його роман “Червоне і чорне” є, без перебільшення, центральним як у творчості самого письменника, так і у тогочасній французькій літературі. Події роману Стендаля
Українська мова дуже співоча, в ній багато лагідних і яскравих слів. А хто вчить нас першим словам? Звичайно, наші мами. Вони – найдорожчі люди у житті кожного з нас. Навіть коли, ми стаємо дорослими,
1. Гіркий – художник-мислитель. 2. Композиційні особливості оповідання. 3. Головна ідея легенди про Ларре, її морально-філософська основа. 4. Героїчний учинок Данко. 5. Баба Изергиль і її життєва позиція. 6. Картини природи врассказе. Його герої
У повісті “Через кладку” О. Кобилянська вступила в суперечність зі своїми попередніми поглядами на буржуазне суспільство. Це виявилося не тільки в змалюванні образу Мані (показу під кінець повісті її куцої мрії – стати дружиною
“Обломів” (1859) – роман критичного реалізму, тобто зображує типовий характер у типових обставинах при вірності деталей (дане формулювання критичного реалізму дає Ф. енгельс у листі М. Гаркнесс у квітні 1888). Ці принципи критичного реалізму
“Маленький принц” – неперевершений гімн світосприйманню дитини, яка є справжнім чарівником і володарем життя. Дійсно, дорослі забувають і втрачають з часом гостроту сприйняття навколишнього світу і чистоту вражень від того, що відбувається. їх фантазія
І. “Хазяїн” – це зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної мети. Стяжання для стяжання” (І. Карпенко-Карий). (Наприкінці XІX століття в Україні відбувався бурхливий розвиток капіталізму. Цей процес породжував сільську буржуазію, яка