Що таке істина? (по романі “Майстер і Маргарита”)

У романі є лише єдиний епізод – відгомін чудес, чинених Ісусом і описаних у Євангеліях. “Що таке істина?” – це питання Пілата ставиться до діалогу Ісуса й Пілата в Євангелії від Іоанна: “Пілат сказав йому: “Отже, Ти цар?” Ісус відповідав: “Ти говориш, що я цар. Я на те народився й на те прийшов у мир, щоб свідчити про істину; усякий, хто від істини, слухає голосу мого”. Иешуа ж на це питання відповідає так: “Істина насамперед у тім, що в тебе болить голова…Але мучення твої зараз скінчаться, голова пройде…”Ісус мав

учнів

За Иешуа ж ішов лише один Левий Матвій. Схоже, що прообразом Левия Матвія служить апостол Матфей, автор першого Євангелія (до зустрічі з Ісусом він був митарем, тобто, також, як і Левий – збирачем податей). Иешуа зустрівся з ним уперше на дорозі у Виффагии. А Виффагия – невелике поселення в Елеонской гори біля Єрусалима. Звідси почалося, відповідно до Євангелій, урочистий хід Ісуса в Єрусалим. До речі із цим біблійним фактом теж є розходження: Ісус у супроводі своїх учнів в’їжджає на ослу в Єрусалим: “И коли він їхав, постилали одягу свої по дорозі

А коли він наблизився до спуска з гори Елернской, вся безліч

учнів початок у радості велегласною славити Бога за все чудеса, які бачили вони, говорячи: благословенний Цар, прийдешній Господне! Мир на небесах і слава у вишних!” (Євангеліє від Луки). Коли Пілат запитує Иешуа чи правда те, що він “через Сузские ворота верхи на ослу” в’їхав у місто, той відповідає, що в нього “і те^-те-осел^-те ніякого ні”. Прийшов він в Ершалаим точно через Сузские ворота, але пішки, у супроводі одного Левия Матвія, і ніхто йому нічого не кричав, тому що ніхто його тоді в Ершалаиме не знав. Иешуа з людиною, що зрадила його – Іудою з Кириафа, був знаком небагато, а Іуда з Кариота був учнем Ісуса

Видимо, Булгаков не хотів загострювати своє й увагу читачів на цьому зрадництві, а розібратися у відносинах Иешуа Га-Ноцри й Понтія Пілата. У Єрусалимі на суді над Ісусом лжесвідки перед Синедріоном розповідали: “…ми чули, як він говорив: “Я зруйную храм цей рукотворенний, і через три дні споруджу інший, нерукотворенний”. Булгаков намагається зробити зі свого героя пророка. Иешуа говорить: “Я, игемон, говорив, що звалиться храм старої віри й створиться новий храм істини…” Істотною відмінністю булгаковського героя від Ісуса Христа є й те, що Ісус не уникає конфліктів

“Суть і тон його мовлень, – уважає С. С. Аверинцев, – виняткові: слухаючий повинен або ввірувати, або стати ворогом… Звідси неминучість трагічного кінця”. А Иешуа Га-Ноцри? Його слова й учинки зовсім позбавлені агресивності. Кредо його життя полягає в таких словах: “Правду говорити легко й приємно”. Правда для нього полягає в тім, що злих людей не буває, є нещасні. Він – людина, що проповідує Любов, у той час як Ісус – Месія, що затверджує Істину. Уточню: нетерпимість Христа проявляється лише в питаннях віри

У відносинах же між людьми Він учить: “… не протився злому. Але хто вдарить тебе в праву щоку твою, зверни до нього й іншу” (Євангеліє від Матфея 5, 39). Апостол Павло так уточнює ці слова: “Не будь переможений злом, але перемагай зло добром”, тобто борися зі злом, але при цьому не збільшуй його сам. У романі “Майстер і Маргарита” Булгаков дає нам своє тлумачення заповіді Ісуса Христа. Чи можемо ми сказати, що слова апостола Павла застосовні до Иешуа Га-Ноцри, булгаковському Христу? Безумовно, тому що протягом всього свого життя він ні на крок не відступає від свого добра. Воно уразливо, але не зневажувано, можливо, і тому, що важко нехтувати тих, хто не знаючи тебе, вірить у твою доброту, розташований до тебе, незалежно ні від чого. Ми не можемо дорікнути його в бездіяльності: він шукає зустрічей з людьми, готовий говорити скаждим.

Але він зовсім беззахисний перед жорстокістю, цинізмом, зрадництвом, тому що сам абсолютно добро. І проте неконфліктного Иешуа Га-Ноцри очікує та ж доля, що й “конфліктного” Ісуса Христа. Чому? Не виключено, що тут М. Булгаков підказує нам: розп’яття Христа – зовсім не наслідок Його нетерпимості, як можна припустити, читаючи Євангеліє

Справа в іншому, більше істотному. Якщо не стосуватися релігійної сторони питання, причина загибелі героя “Майстри й Маргарити”, як і його прообразу полягає в їхньому відношенні до влади, а точніше, до того життєвого укладу, що ця влада персоніфікує й підтримує. Загальновідомо, що Христос рішуче розділяв “кесарево” і “богово”. Проте саме земна влада, світська (намісник Рима) і церковна (Синедріон), присуджують його до смерті за земні злочини: Пілат засуджує Христа як державного злочинця, що нібито претендує на царський престол, хоча сам у цьому сумнівається; Синедріон – як лжепророка, що богохульно називає себе Сином Божиим, хоча, як уточнює Євангеліє, насправді первосвященики бажали йому смерті “із заздрості” ( Євангеліє від Матфея 27, 18 ).

Иешуа Га-Ноцри не претендує на владу. Правда, він оцінює її прилюдно як “насильство над людьми” і навіть упевнений, що коли – нибудь її, влади, може й не бути зовсім. Але така оцінка сама по собі не так вуж небезпечний: коли ще це буде, щоб люди могли зовсім обходитися без насильства? Проте саме слова про “невічність” існуючої влади стають формальним приводом загибелі Иешуа (як і у випадку з Ісусом Христом).

Щира ж причина загибелі Ісуса й Иешуа в тім, що вони внутрішньо вільні й живуть за законами любові до людей – законам, не властивим і неможливим для влади, причому не римської або якийсь інший, а влади взагалі. У романі М. А. Булгакова Иешуа Га-Ноцри не просто вільна людина. Він випромінює волю, самостійний у своїх судженнях, щирий у вираженні своїх почуттів так, як може бути щира тільки абсолютно чиста й добра людина. Навіть перед особою смертельної небезпеки він зауважує Понтієві Пілатові: “Правду говорити легко й приємно”.

А правда Пілатові саме й не потрібна. Ще одна істотна відмінність сюжету Євангелій від булгаковсокго роману полягає в тім, що перший визначається подіями життя Ісуса, а в Булгакова головною особистістю, що скріплює ершалаимские глави, стає прокуратор Понтій Пілат. (Прокуратором називався римський чиновник, що володів вищою адміністративною й судовою владою в якій-небудь провінції. Понтій Пілат був призначений прокуратором Іудеї в 29 році. Ім’я Пілат походить від латинського pіlatus, що означає “списник”).






Як обрати правильний шлях у житті.
Що таке істина? (по романі “Майстер і Маргарита”)