Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла сподівайся

З дитинства кожного з нас учать добру. Здається, уся увага дорослих привернена до цього. Але чомусь на Землі частіше зустрічаються люди саме недобрі. Годі відшукати в цьому сенс.

Чи можна завжди й усюди робити добро? Можна спробувати, але для цього треба докласти значних зу­силь. Проте може виявитися, що добро, яке ти творив протягом років, не всіх чомусь влаштовує. Ось і думай: як то його робити, це добро?

Взагалі, добром вважається те, від чого ніхто не стра­ждає, зовсім ніхто. Людина, яка поводиться саме так, має сподіватися на вдячність

і розуміння з боку оточуючих людей. Зовсім інакше почувається той, хто робить зло. Йому важко чекати на добре ставлення до себе. Адже прислів’я “Як гукнеш, так і відгукнеться” завжди справедливе.

Нещодавно ми стали свідками жахливих катастроф у Сполучених Штатах Америки, які були влаштовані теро­ристами. Намагаючись налякати весь світ, терористи досягли протилежної мети: об’єднані збройні сили кількох могутніх держав нанесли по кублу тероризму нищівного удару. Чого ж досягли міжнародні злодії? Лише того, що їхня країна перетворилася на руїну, а самі вони не знають спокою ні вдень ні вночі.

Кажуть, що Бог карає

лише тих, хто не визнає його вла­ди. Усі ж інші карають самі себе. Ця точка зору здається мені дуже мудрою. Щоб бути доброю людиною, не обов’яз­ково треба вірити в Бога. Але для того, щоб не бути злою, людина все ж таки повинна мати часточку віри у Всемо­гутнього. Може, це і є вихід із сучасної моральної кризи, коли зло перестає бути винятком, зробившись загально­прийнятим способом життя.






Відгук про книгу українського письменника.
Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла сподівайся