Проблеми кохання і щастя у трагедії «Ромео і Джульєтта»

Ця трагедія належить до раннього періоду творчості Шекспіра. Саме тоді у його п’єсах з’являються поетичні образи людей, прекрасних зовні і душею, повних життєвих сил у прагненні здобути особисте щастя.

Події п’єси відбуваються у італійському місті Верона, хоча проблематика твору пов’язана із тогочасною англійською дійсністю. Давня родова ворожнеча знатних сімей – Монтеккі і Капулегті – стає на перешкоді щастю двох молодих людей, Ромео і Джульєтги, які покохали один одного.

П’єса стверджує, що важливим є не походження, а особистість людини, викриваючи тим феодальні пережитки. Дізнавшись, що той, кого вона покохала, ворог її родини, Джульєтга говорить:

Та що ім’я? Назви хоч як троянду,

Не зміниться в ній аромат солодкий!

Любов за власним вибором протистоїть середньовічному шлюбу за розрахунком та штовхає Ромео і Джульєтту, людей уже доби Відродження, па героїчні вчинки. !хнє кохання не знає меж, у п’єсі це почуття оспіване з великою поетичною силою.

Шекспір – чудовий знавець людських характерів. Ромео і Джульєтта – ще підлітки,

їхня вдача формується, і драматург показує ці зміни під впливом кохання і пережитого. Так само, як Джульєтту кохання перетворює на самостійну і героїчну жінку, так і Ромео мужніє, пізнавши справжню силу почуттів.

Дуже привабливими у п’єсі є образи Меркуціо та монаха Лоренцо. Меркуціо – справжня людина Відродження, що уособлює радість буття, творчу фантазію і гострий розум. Лоренцо – філософ, вчений, книжник, помічник закоханих. Доповнює цю галерею образів князь Ескала, правитель Верони, мудрий і справедливий.






Роль вчителя у вихованні твір.
Проблеми кохання і щастя у трагедії «Ромео і Джульєтта»