Проблема честі і зради (за романом «Фірман султана»)

Володимир Малик знайшов в одному з історичних документів повідомлення про те, то кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко відрядив до Туреччини козака з таємним завданням – дізнатися про військові приготування султана.

Історичні джерела не зберегли імені сміливого та розумного козака-розвідника, але письменник у своєму романі назвав його Арсеном Звенигорою. Не тільки про козацьку честь та мужність розповідає у своєму творі Малик, йдеться тут і про зраду батьківщини та товариства, що завжди вважалося одним із найтяжчих злочинів.

У

важкі для України часи, коли турки нападали на наші міста і села, забираючи в полон людей, сотник Чорнобай теж вирішив заробити чималі гроші: викрав трьох дівчат, щоб продати їх татарам. На заваді цьому злочину став Арсен Звенигора, який врешті-решт теж потрапив до рук злочинців. Після втечі з полону Арсен подається до Січі. І саме там він стає учасником бою з турками-яничарами і свідком найтяжчого злочину, який зробив Тхір проти своїх товаришів-запорожців.

Рано-вранці яничари пробралися через відчинену Тхором хвіртку так тихо, що ніхто нічого не почув, і чекали наказу, щоб раптово напасти на сонних козаків.

Але цей план їм, на щастя, не вдалося здійснити: козаки побачили ворога і почали відстрілюватися. «Рясний дощ куль і ядер лився на січовий майдан, де зібралося найбільше ворогів, і косив їх десятками й сотнями», – пише автор.

Один з вартових помітив постаті чоловіків, які, ховаючись від усіх, намагались утекти. Один з них був сотник Чорнобай, той самий, що поставляв «живий товар» з України, а другий – зрадник Тхір, який пустив ворога до фортеці. Не прощають зраду запорожці, бо не можна забути загиблих товаришів, не можна викреслити з пам’яті рідних та близьких.

Як зрадника, Тхора застрелили на місці, а ось з Чорнобаєм вирішували всім сходом. Запорожці -добросердні люди і вміють вибачати провини, але не зраду. «Тому, хто пролив кров людей наших, хто заради жалюгідної наживи, срібла-золота… торгував дітьми нашими, хто хотів знищити славну Січ Запорозьку, – тому прощення намає!» За порадою діда Шевчика козацьке товариство вирішує спустити зрадника Чорнобай під лід у Дніпро. Така страшна кара чекає на кожного, хто зневажив свою землю, свій народ, свою батьківщину.

Цим нелюдам протистоять Іван Сірко, Арсен Звенигора, Шевчик, Товкач. Саме Товкач вражає своєю мужністю і силою волі в тому епізоді, коли він, смертельно поранений, змушує себе не знепритомніти, а дочекатися товаришів і повідомити їм страшну новину: козак Тхір – зрадник.

Читаючи роман Володимира Малика, ми поринаємо у світ звитяжних лицарських подвигів мужніх оборонців України – козаків, життя яких постає перед читачами сповненим героїчної романтики XVII століття.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Проблема честі і зради (за романом «Фірман султана»)