Поетичний образ Роксолани

Серед жінок-правительок, яким доводилося керувати державою в мусульманському світі, є й ім’я відомої нам Роксолани. Настя Лісовська, зовсім юна донька священика з Рогатина, потрапила в турецький полон. А потім стала улюбленою дружиною султана Сулеймана Пишного, башкадуною, султаншею і майже сорок років була фактичною правителькою безмежної Османської імперії. Її знають як Хасекі (офіційне ім’я султанші), Роксолана (жінка з Русі)…

Ось як описує Загребельний важку дорогу Насті до султанського палацу: «Вона йшла, бездомна сирота,

нещасна бранка, продана і проклята, під чужим небом, безжальним і блідим». ! згадалася їй болюча втрата матері, яку чотири роки тому схопила орда, згадався їй нещасний батько в палаючому Рогатині. Думки линули в Україну, і великий смуток охоплював душу, бо попереду була страшна і таємнича невідомість.

Настя Лісовська була розумною дівчиною, «мала в своїй крові батькову несамовитість і материн легкий норов». Потрапивши в гарем, Настя намагалася не виявляти своїх почуттів – співала, танцювала, сміялася, за що їй дали ім’я Хуррем (тобто «весела»). Основною н зброєю проти недоброзичливців стали ясний сміх, веселі жарти, різні

пустощі – розважала й себе, й інших, викликала їхню прихильність, бо «хіх) кидає злість – отримує теж злість… а хто дарує сміх, неминуче почує у відповідь також сміх».

Діставши ще вдома гарну освіту, Хуррем постійно поповнювала й читанням різних мудрих книг у султанській книгозбірні, вивчила кілька мов. Вона була однією з найосвіченіших тоді у світі жінок, відігравала значну роль у політичному житті Османської імперії, стала першою порадницею падишаха. Її влада над Сулейманом усім здавалася незбагненною, а він цінував у ній «мислячу людину, яка дорівнювала йому впертістю розуму й жадобою знань, а волею і характером, мужністю й обдарованістю душі значно перевершувала».

Не сподіваючись побачити рідну Україну, султанша намагалася полегшити долю свого нещасного народу. Майже п’ятдесят років народ наш не знав лиха від навал турків, міг дбати про розвиток своєї культури, свого мистецтва. За цей час виросло чимало міст, люди відбудували зруйновані храми, розквітла рідна земля.

«Роксолана» Павла Загребельного – твір багатоплановий, художньо довершений. Він спонукає нас задуматися про те, що навіть у найскладніших обставинах треба запишатися особистістю, не втрачати почуття людської гідності і ніколи не забувати Батьківщину і рідний народ.






План митькозавр з юрківки.
Поетичний образ Роксолани