Поетична творчість Василя Голобородька

У поезіях Василя Голобородька ожив прадавній світ української казки, пісні, обрядів, у них використовуються елементи фольклору. А ще поет пробує осмислити наше непросте життя, побачити в ньому себе і своїх сучасників, передати відчуття і переживання.
“Кожен народ відображає дійсність через мову і культуру, тому дійсність… відображена в українській мові, є унікальною…” – писав В. Голобородько. У поезії “Ми йдемо” автор показав українців, які гордо йдуть своєю віковічною землею:

Ми йдемо по Україні:
від степів до

гір,
від лісів до морів –
звідусіль виходимо на прадавні шляхи,
і немає нам ліку.

Те, що кожне слово української мови проспіване у пісні і прописане у літописі, стверджує поет у вірші “Наша мова”.
Помітив поет подібність квітки конвалії до крихітного дзвіночка і створив поезію “Дзвінкі конвалії”. Ліричний герой виходить на ріг вулиці, щоб роздати людям свої квіти, поділитися з ними красою, подарувати радість. .
Вірить поет у те, що на Івана Купала розмовляють рослини. У поезії “Мова рослин” автор передав тиху розмову цілющого зілля:

Сон-трава каже:
“Я – щоб дитині добре спалося”.
Ранник каже:
“Я – щоб рани скоро гоїлися”.
Розрив-трава каже:
“Я – відкриваю таємниці”.






Яку людину можна вважати щасливою.
Поетична творчість Василя Голобородька