“Оргія” споріднена з багатьма творами Лесі Українки про поневолений народ

У “Вавілонському полоні” Елеазар карався за те, що співав на майданах Вавілонських. У “Кассандрі” Леся Українка засудила Гелена За його гнучкий фрігійський розум, який знаходив правдоподібне “обгрунтування” обману, а заодно й служіння ворогові. Степан у “Боярині” зробив непоправний злочин, коли, поправши власну гідність, пішов служити цареві, тим самим фактично допомагаючи йому гнобити поневолений народ. Поетеса засудила сліпу зненависть Раба-єврея (“В дому роботи, в країні неволі”) за те, що він поширив її на брата по тяжкій праці. Нарешті, в “Оргії” вона руба поставила питання про служіння митця рідному народові. Відкинувши всі хитромудрі вмотивування зради, породжені спритним розумом ново-часних геленів в подобі Федона й Хілона, вона поставила їх на одну ногу з Юдою й прикладом Антея порадила – краще повістесь (як це, за легендою, й зробив Юда), аніж маєте паскудити світ, соромити свою поневолену країну. Всяке запроданство таланту панам-завойовникам (все одно – будуть вони цезарськими сатрапами чи вельможними меценатами) рівноцінне зраді

свого народу. Гостро й нещадно викривши брак громадського сумління перед народом і перетворення мистецтва на крам, який продається й купується, Леся Українка гендлярам мистецтвом Федону й Хілону, а з ними й Нерісі, протиставила вірних синів і дочок свого народу – Антея й Евфрозіну.

Засуджуючи всяке поневолення народів державами-завойов-никами, поетеса затаврувала презирством і ганьбою всіх перекинчиків у панівний табір. Причини національної зради Леся Українка завжди бачила в класовій, економічній основі. Не може бути зрад з “ідейних” міркувань, вони породжуються як виправдання ренегатства заради кар’єри, особистого збагачення. Вона писала про далекі часи поневолення Еллади Римом, а бачила рідну Україну й сучасну Грецію. Писала про Федона й Хілона, а перед очима стояв сучасний запроданець, і, тавруючи його й подібних, вона застерігала народи – стережіться федонів і їх вчинків, підкріплених спробою виправдати, вмотивувати, навіть узаконити свою юдину зраду!

Якщо взяти до уваги, кого конкретно мала на увазі Леся Українка, коли писала про федонів і хілонів, то доводиться відзначити, що й тут розуміння людських характерів не обмануло її – українські федони й хілони виявилися зрадниками українського народу в грозові дні Жовтня.

Драматична поема “Оргія” – історично правдивий твір, у якому Леся Українка історію прочитала з погляду сучасності. Висвітливши епізод з давньої боротьби за демократичне мистецтво проти підкорення його панам-завойовникам, поетеса цим твором по-своєму боролася і проти сучасних їй загарбницьких дій міжнародних імперіалістів. “Блискуча”, за визначенням більшовицької газети “Рабочая правда”, драматична поема “Оргія” була останнім надрукованим за життя поетеси твором.

“Оргія” і нині співзвучна боротьбі демократичних митців за свободу і незалежність своєї батьківщини, яка провадиться проти імперіалістичної експансії, проти колоніалізму.






Чи актуальна комедія ревізор.
“Оргія” споріднена з багатьма творами Лесі Українки про поневолений народ