Образ Яреми (за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки”)

І. Захоплення Т. Шевченка героїчними подвигами повстанців.
ІІ. Образ Яреми Галайди, яскравого представника повсталих.
1. Соціальне становище героя. (Наймит, сирота, у якого нема рідні. Ярема – безбатченко, він не має навіть прізвища. Щоб записати в реєстр, Залізняк пропонує назвати його то Голим, то Бідою, а потім зупиняється на прізвищі Галайда, що означає бездомний, бродяга. Усі три прізвища характеризують соціальний стан Яреми.)
2. Рабська покірність Яреми-наймита. (Покірно виконує накази корчмаря, не звертає уваги на образи та лайку.)
3. Щирість та глибина кохання.
4. Незвичайна хоробрість Яреми-месника. (Кривда, якої зазнав Ярема, потроїла його сили й ненависть до ворогів. Та штовхають його до дії не особисті, а національні інтереси. Ярема мститься за весь український народ. Він мріє завдати панам такої муки, щоб аж пекло затряслося.)
5. Відданість Яреми боротьбі проти ненависного ворога.
ІІІ. Ярема – узагальнений образ рядового гайдамаки. (Галайда – не історичний, а узагальнений образ учасника Коліївщини. Він мужній, сміливий, відданий народові, сильний і відважний. Ярема знаходить свою долю в таборі повстанців. Саме таким, як він, належить майбутнє. Недарма із головних героїв-повстанців автор залишає живим саме Ярему.)






Твір на тему не за обличчя судіть а за серце.
Образ Яреми (за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки”)