Образ Наполеона в житті Жульєна Сореля

Фредеріко Стендаль був прихильником Наполеона Чому невипадково головний герой його роману «Червоне та чорне» також обожнював його.

В дитинстві Жульєн з трепетним почуттям спостерігав наполеонівських драгунів, завмирав від захоплення, коли слухав розповіді про осяяні славою перемоги битви великої армії. Жульєн Сорель «марив військовою службою», уявляв, що він теж, як і його кумир Наполеон, проб’ється у вищі кола суспільства.

Ллє свої можливості герой роману вимірює можливостями революційної доби, яка вже відійшла в минуле. Жульєн

стає гувернером, і замість поля битви на нього чекають вузькі коридори, якими пробиваються до грошей герої нового часу. Визначивши для себе, що бути священиком краще, Сорель натягує на себе чорну уніформу.

За Наполеона такий юнак зміг би зробити блискучу кар’єру. В нові часи молодий честолюбець спромігся зробити кар’єру у межах, які визначила для талановитого селянського сина Реставрація. Честолюбний Жульєн на самоті читає про італійську кампанію Наполеона і його перебування на острові Святої Єлени.

Юнак марить своїм кумиром, мріє піднестися на ту ж висоту, якої досяг Наполеон. Все, про що б не думав

Жульєн у перші дні свого самостійного життя, неодмінно поверталося до його обожнюваного імператора. Зауваження Бонапарта щодо моди, його манера робити компліменти, прочитані ним книжки – все це було для юнака керівництвом до дії.

Жульєн – горда і самотня людина. Намагаючись зберегти людську гідність у світі інтриг і брехні, він не хоче і не може бути лакеєм. Думка про долю Наполеона пов’язана в романі з образом яструба. Цей хижак здається Сорелю втіленням сили і самотності. Щоб вирватися з тенет жалюгідного життя, щоб перемогти ворогів – провінційних багатіїв і столичну аристократію, потрібно бути сильним, як цей птах. Необхідно бути пильним, щохвилини готовим до атаки. І Жульєн знаходить у собі сили кинути виклик вищому світу, він, син теслі, відмовляється від захисту на суді, виступає з палкою промовою, у якій ганьбить те суспільство, до якого намагався будь-що потрапити.

Своє захоплення Наполеоном Стендаль передав улюбленому герою – Жульєну Сорелю. Але сам письменник усвідомлював подвійну сутність Бонапарта: з одного боку – тиран-імператор, честолюбний завойовник; з іншого – національний герой, генерал революційної армії, ідеалізований культом Наполеона. Через світосприйняття своїх героїв французький письменник намагався показати саме ці два боки особистості імператора – героїчний і хижий.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Образ Наполеона в житті Жульєна Сореля